Уряд підтримав законопроект МВС про введення в Україні добровільної «протипожежної страховки»

Сьогодні, 27 грудня, КМУ підтримав ініційований МВС законопроект, яким передбачається введення добровільного страхування суб’єктів господарювання на випадок пожежі. Новий закон дозволить суттєво скоротити кількість перевірок суб’єктів господарювання з боку ДСНС. Відповідальність за протипожежну безпеку покладається на самі підприємства, а збитки будуть покриватися за рахунок страхових кампаній.

“Правоохоронці пропонують збільшити періодичність проведення планових перевірок, у разі укладення суб’єктами господарювання добровільного договору страхування відповідальності”, – повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

У разі виникнення надзвичайної ситуації це дозволить гарантувати страхове відшкодування суб’єктами господарювання завданих збитків, а також розвантажить роботу пожежних інспекторів та знизить корупційні ризики.

Сьогодні перевірку півмільйона об’єктів, які знаходяться на обліку в ДСНС здійснюють лише 2400 пожежних інспекторів.

Компенсацію від страхової кампанії в разі пожежі зможуть отримати постраждалі під час пожежі працівники і відвідувачі, або мешканці будинку, в якому знаходився згорілий офіс, або підприємці, чиї торгові точки постраждали. Договір страхування абсолютно добровільний.

У числі об’єктів – майже 15 тисяч дошкільних і більше 16 тис. освітніх установ, а також 5266 закладів охорони здоров’я.

Новий проект Закону передбачає введення системи добровільного страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання з середнім та незначним ступенем ризику за шкоду, яка може бути заподіяна майну третіх осіб в результаті пожежі або іншої небезпечної події.

Зараз перевірки цих об’єктів проводяться як планово, так і позапланово. Суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику перевіряють не частіше ніж один раз на два роки. А ось суб’єкти господарювання із середнім та незначним ступенем ризику перевіряють не частіше одного разу на три роки і не частіше одного разу на п’ять років відповідно.

Новий законопроект пропонує внести зміни в Кодекс цивільного захисту України, які передбачають наступне: в разі укладення суб’єктами господарювання із середнім або незначним ступенем ризику добровільного договору страхування, періодичність планових перевірок відповідно збільшується на термін дії договору страхування відповідальності.

Таким чином, перевірки будуть проходити не частіше разу на шість років – для суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику і не частіше одного разу в десять років – для суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

Укладення договору добровільного страхування буде здійснюватися за результатами оцінки (експертизи) об’єкта і території підприємства на відповідність вимогам пожежної безпеки.

При цьому суб’єкти з високим ступенем ризику перевірятимуть з колишньою частотою – кожні два роки.

За цей законопроект має проголосувати Верховна Рада.

Довідка

Під «ризиком» розуміється ступінь ймовірності виникнення негативних наслідків (пожежі) від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат. Критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності визначає Кабінет міністрів України.

Постановою КМУ від 14.11.2007 № 1324 затверджено Порядок розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки.

Серед критеріїв ризику пожежної небезпеки виділені:

наявність вогненебезпечних речовин;
кількість людей, які одночасно можуть перебувати на об’єкті;
висота будівлі;
рівень складності ліквідації можливої ​​пожежі.

Відповідно до встановлених критеріїв усі підприємства, незалежно від форми власності та виду діяльності, відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.

Суб’єктами з високим ступенем ризику вважаються підприємства, що використовують промислові та складські будівлі, які належать до категорії А чи Б вибухопожежонебезпечності незалежно від площі, а також промислові та складські будівлі категорії В площею 500 кв. м і більше, об’єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, вокзали, станції метрополітенів, підприємства, що мають стратегічне значення для економіки, висотні будинки (вище 47 м), підземні споруди різного призначення і т.д.

До суб’єктів із середнім ступенем ризику відносяться підприємства, що використовують промислові та складські будівлі категорії В площею менше 500 кв. м, об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням у них менш 50 людей, зокрема об’єкти торгівлі, громадського харчування, підприємства побутового обслуговування (крім малих архітектурних форм), будівлі з підвищеною поверховістю (висотою від 26,5 м до 47 м включно).

До суб’єктів з незначним ступенем ризику відносяться державні, відомчі та кооперативні житлові будинки (крім будинків підвищеної поверховості та висотних); невеликі одноповерхові пересувні споруди, які не мають закритого приміщення для тимчасового перебування людей або стаціонарні споруди, які мають закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру мають площу до 30 кв. м, виготовлені з полегшених конструкцій і встановлюються тимчасово без обладнання фундаменту; інші суб’єкти господарювання, які не ввійшли в перші дві категорії.