Біографія Арсена Авакова

Український політичний і громадський діяч

Народився: 02.01.1964 р

Освіта вища. Харківський політехнічний інститут за спеціальністю автоматизовані системи управління (1988 р), інженер-системотехнік

Громадянин України.

Національність – вірменин.

Після закінчення ХПІ працював інженером у ВНДІВіВ (м. Харків).

У 1990 році заснував одне з перших в Україні акціонерних товариств – АТ “Інвестор”, в якому обіймав посаду президента.

За роки свого розвитку «Інвестор» став найбільшим фінансово-промисловим холдингом у Харківському регіоні. Заснований в 1992 році банк «Базис» став фінансовим ядром холдингу. Основні напрямки діяльності: фінанси, газовидобуток, виробництво тепла і електроенергії, виробництво і переробка сільгосппродукції, виробництво продуктів харчування, дистрибуція, будівництво, медійний бізнес.

Найбільші підприємства АТ «Інвестор»: нафтовидобувна компанія «Інвестор-Нафтогаз», хлібозавод «Салтівський», чайна фабрика «Ахмад Ті», ТЕЦ-3, мережа супермаркетів «Восторг», компанія «Інвестор Еліт Буд», ряд сільськогосподарських підприємств.

У 2002 році було відкрито представництво АТ «Інвестор» в Італії, яке успішно вийшло на європейський ринок виробництва сиру моцарелла.

Медійні активи холдингу «Інвестор»: телеканали «АТН», «7 канал», «А/ТВК»; видавничий дім «Інвестор», газети «Семен» та «П’ятниця», радіо «Нова хвиля» та «L-FM».

Станом на 2004 рік активи АТ «Інвестор» оцінювалися експертами, зокрема, журналу «Фокус», більш ніж в $ 300 млн.

Арсен Аваков є співзасновником благодійних структур:

• фонд ім. Маріанни Авакової;
• Благодійний фонд “Ренесанс”;
• Громадська організація “Міст до зірок”;
• продюсерський фонд Арсена Авакова.

У 2002 році Аваков А.Б. був обраний членом виконавчого комітету Харківської міської ради.

Під час президентської виборчої кампанії 2004 року був заступником керівника Харківського регіонального штабу кандидата в президенти України В. А. Ющенко, першим заступником голови Харківського регіонального «Комітету Національного порятунку».

У березні 2005 року обраний до Ради партії Народний союз «Наша Україна», член Президії партії.

4 лютого 2005 року склав з себе повноваження президента АТ «Інвестор».

4 лютого 2005 року Указом Президента України призначений на посаду голови Харківської обласної державної адміністрації.

9 лютого 2010 р., протестуючи проти системних кроків Ющенко з підтримки В.Ф. Януковича на президентських виборах, подав у відставку з посади голови Харківської обласної державної адміністрації за ч. 3 ст. 31 Закону України «Про державну службу» (принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі).

21 квітня 2010 року вступив до партії «Батьківщина» і прийняв пропозицію лідерки партії Юлії Тимошенко очолити Харківську обласну організацію політичної партії ВО «Батьківщина» (Блок Юлії Тимошенко). Був членом Політради партії.

У жовтні 2010 року, брав участь у виборах Харківського міського голови. Згідно з даними екзит-полів, набрав більшість голосів виборців, проте в результаті протиправних маніпуляцій з бюлетенями, офіційно не був визнаний переможцем. За інформацією міжнародної правозахисної організації Freedom House, в результаті масових порушень, результат виборів у мери Харкова був змінений на користь Геннадія Кернеса.

Депутат Харківської обласної ради V та VI скликань.

З вересня 2011 по грудень 2012 року перебував в Італії у політичній еміграції в зв’язку з кримінальним переслідуванням режимом Януковича за опозиційну діяльність. Запит України до Інтерполу про екстрадицію Арсена Авакова був відхилений Римським апеляційним судом 18 жовтня 2012 року. У рішенні суду констатується політичний характер кримінального переслідування Авакова і зафіксований факт вибіркового правосуддя в Україні.

28 жовтня 2012 року на парламентських виборах Арсен Аваков був обраний Народним депутатом України VII скликання по багатомандатному виборчому округу – 24 номер у виборчому списку політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

У парламенті обіймав посаду голови підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата України Комітету Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Був членом постійної делегації в Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва.

Активний учасник Революції Гідності 2013-2014 рр. у Києві. Один з комендантів Євромайдану.

27 лютого 2014 року призначений Міністром внутрішніх справ України в складі Кабінету міністрів Арсенія Яценюка. 13 березня 2014-го написав заяву про складання депутатського мандата.

Вперше в історії України залучив до керівництва МВС представників громадянського суспільства, в тому числі – членів Самооборони Майдану.

У березні 2014 року виступив з ініціативою створення Національної гвардії України. Під його керівництвом і за його ініціативою були сформовані перший і другий резервні добровольчі батальйони НГУ, основу яких складали учасники Самооборони Майдану, які відправлялися на тренувальну базу прямо з Майдану.

За ініціативою Авакова при МВС були створені добровольчі батальйони («добробати») – спеціальні підрозділи патрульно-постової служби особливого призначення МВС України, які стали основою успішного опору сепаратизму на Південному Сході України.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков особисто керував спецоперацією зі звільнення захопленої сепаратистами будівлі Харківської обласної державної адміністрації в ніч на 8 квітня 2014 року. В результаті успішно проведеної операції будівлю було звільнено, 70 терористів затримано, спроби проголошення «ХНР» в Харкові зірвані.

26 серпня 2014 Арсен Аваков вийшов зі складу політради партії «Батьківщина» і заявив про участь у створенні нової політичної партії «Народний Фронт», згодом увійшов до складу керівних органів партії.

22 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію та Стратегію реформування МВС, розроблену Експертною радою МВС з ініціативи міністра. З цієї дати фактично стартувала реформа МВС України.

26 жовтня 2014 року на дострокових парламентських виборах, Арсен Аваков обраний Народним депутатом України від партії «Народний Фронт» під номером 6.

2 грудня 2014 року повторно затверджений Верховною Радою України на посаді міністра внутрішніх справ України в Кабінеті міністрів Арсенія Яценюка.

Під безпосереднім керівництвом міністра Авакова в Україні успішно реалізований проєкт зі створення Патрульної поліції. 4 липня 2015 року в Києві на Софіївській площі склали присягу перші 2000 патрульних поліцейських.

7 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про національну поліцію», що передбачає припинення діяльності міліції та кардинальну реформу всіх підрозділів МВС.

14 квітня 2016 року Арсен Аваков втретє затверджений Верховною Радою на посаді міністра внутрішніх справ України в Кабінеті міністрів Володимира Гройсмана.

29 серпня 2019 року Арсен Аваков затверджений Верховною радою як  міністр внутрішніх справ України в складі Кабінету міністрів Олексія Гончарука.

4 березня 2020 року Арсен Аваков в п’яте затверджений Верховною радою як міністр внутрішніх справ України, в складі Кабінету міністрів Дениса Шмигаля.

13 липня 2021 року відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» подав заяву про відставку з посади Міністра внутрішніх справ. 

15 липня 2021 року Верховна Рада України проголосувала за звільнення міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Має I ранг державного службовця.

Заслужений економіст України.

Нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня (2016)

Нагороджений орденом Почесного легіону (Франція) (2022)

Одружений, має сина.