ДЕНИСУ. І Україні
17 Червня 2022ДЕНИСУ
Не стримався… складні дні… напишу…
Це фото не вчорашнє, на жаль… Це жовтень 2019 року. Навчання, польовий табір «Азова» біля Урзуфа.
Денис Прокопенко, командир та герой України, відомий тепер усій країні. Заслужено. Сталевий та відважний воїн…
Але ще він людина – молода людина, якій лише 30 у момент найважчих випробувань для нього та для країни.
І я хочу написати цей короткий пост сьогодні – у найважчі дні для Дениса. У дні, коли відповідальність за ухвалені рішення зашкалює. Коли відповідальність вища, ніж до небес піднята доблесть… Коли треба вирішувати за інших, за побратимів… Я хочу сказати тобі воїн Редіс, герой-командир – сказати саме зараз… коли чаша випробувань ще не випробована, і можливо найважче ще попереду…
ТИ ПЕРЕМІГ, ти і твої доблесні побратими. ТИ ПРАВИЙ. Азов виконав завдання… ні – ви виконали надзавдання. І ти, командир – зробив усе, що маєш. І зробиш далі! Впевнений у цьому – хоч би як склалося.
Час і доля дають іноді непосильні випробування… найсильніші… Тобі таке випало.
Мільйони людей пишаються вашим подвигом і твоїм подвигом, командире.
Я хочу, щоб ти знав і усвідомлював це, вступаючи в період нових випробувань! Знай це! Живи та стань сильнішим! Живи, приймай рішення та знай, що ми тобі віримо та підтримуємо! Мільйони людей підтримують тебе. Всією душею. Кожен з вас. Серед цих мільйонів і мій голос. І як би не був важкий шлях – ти знай, ми віримо і допомагатимемо поки що б’ється серце.
Ти та воїни Маріупольського гарнізону билися за Україну. Ви започаткували новий епос. І Україна битиметься за вас, кожен із нас. Україна не залишить свого солдата. Ми не залишимо свого солдата! Завжди знай про це і розраховувай на нас у цей момент найтяжчих випробувань.
Честь було служити з вами воїни! Честь було служити з тобою Денисе! Честь служитиме й надалі, хоч би якими були важкі випробування!
УКРАЇНЦЯМ
Друзі, прошу кожного українця, який переживає за Азовський гарнізон – бути мудрими у цей час.
Знаю точно, президент Зеленський займався та займається долею цього славетного військового гарнізону особисто день та ніч. Щиро та чесно. Поранені та цілі, цивільні та військові – про них, знаю, думають та приймають рішення та дії щодня.
Прошу всіх довіряти верховному головнокомандувачу України! У цій тяжкій ситуації не багато можна зробити… але він докладає всіх зусиль – роблячи все можливе та неможливе.
Зрозумійте це, не піддавайтесь емоціям. Не потрібно балаканини та переказів. Не потрібно багатослів та вимог, не потрібно стогнань та міркувань – дайте тишу, підтримку та довіру Президенту Зеленському. Він діє. Робить свою роботу. Головнокомандувач Залужний – свою. Денис – свою!
І нехай кожен на своєму місці робить те, що може і те, що повинен!
Будемо сильні єдністю.
Слава Україні!
