Арсен Аваков: Бій під Семенівкою – про це потрібно пам’ятати!
5 Травня 2016Міністр внутрішніх справ в своєму блозі розповів подробиці бою під Семенівкою 5 травня 2014 року – одного з перших кровопролитних зіткнень в цій війні. За словами глави МВС, це був перший випадок застосування сепаратистами під керівництвом Гіркіна важкого озброєння проти українських підрозділів. Це був найважчий бій, з першими втратами. За словами Арсена Авакова, це був бій неймовірною доблесті наших бійців. Бій, який дозволив вирішити ряд тактичних завдань, що призвели потім до звільнення Червоного Лиману і зміцнити наші позиції.
Рано, о п’ятій ранку, два підрозділи Калинівського підрозділу НГУ «Ягуар», разом з бійцями «Альфа» СБУ і десантниками ВСУ, виконуючи бойове завдання, на БТРах висунулися в бік Слов’янська.
«У районі залізничного моста наші підрозділи зустріли потужний вогневий заслін із застосуванням мінометів. Ворог спробував відсікти нашу передову групу, щільним перехресним вогнем знищити, і на хвилі дезорганізації наших підрозділів і втрат – захопити блокпост №3-а, колишній наш передовим пунктом. Зав’язався бій.
На підмогу нашим підрозділам була спрямована тактична група в складі гвардійців спецпідрозділу Західного і Південного територіальних управлінь, «Омега» і спецназівці київської «посольської» бригади НГУ.
Бій тривав кілька годин. Генерал Алеров керував боєм безпосередньо з блокпоста № 3-а. Я в цей час був на три кілометри далі, на блокпості № 3. Швидкі та броньовані санітарки стояли в очікуванні … мінометна канонада, інтенсивна перестрілка … неподалік, сховавшись за бетонними плитами – смирно сидять три групи журналістів, пропущених якимось ідіотом на позицію … сигнальні міни з виттям несподівано вистрілюють з густої зеленки по периметру охорони позиції, очманілі чи ні постріли по позиції … це були дуже непрості кілька годин …
Зв’язок був жахливий. Разом з Полтораком ми тоді насіли по рації на генерала Б. зі збройних сил, вимагаючи повітряного прикриття наших дій двома вертольотами 24-ками. Він обіцяв їх кожні 15 хв. і … нічого. Офіцери з бою, зривалися по рації на крик, просили прикриває вогню вертольотів, щоб поповнити боєкомплект, лаялися і вели інтенсивний бій на околиці Слов’янська! Як ми матюкалися з Полтораком і що обіцяли тому генералу … Ніколи в житті такого не повторити … гірко було від безсилля і потворної дезорганізації колег, коли наші рубалися …
А бій йшов. Сепаратисти вели шквальний вогонь по нашим підрозділам, зайнявши позиції безпосередньо в житлових будинках. Вони знали про нашу спеціальну установку для бійців: чи не стріляти по житловим об’єктам і неозброєним цивільним. Перші дні війни …
І не дивлячись ні на що – той бій залишився за нами. Серйозно пошарпані підрозділи сепаратистів відступили до промзони Слов’янська. Перехоплення, розшифровані трохи пізніше, показали – ворог вперше зазнав відчутних втрат: понад 40 загиблих і понад 200 поранених.
Нацгвардійци і «альфовці» понесли (в масштабах бою) мінімальні втрати – троє загиблих і вісім поранених … Так, це співвідношення втрат в бою говорило про бойовий рівень і вмотивованість наших підрозділів, але … це був важкий удар – для нас для всіх .. той вечір в нашому таборі АТО був дуже важким, а куди «завбачливо» подівся генерал Б. ніхто вже й не питав … початок війни …
Після бою під Слов’янськом, ворог охрестив наших «чорними бісами» – за чорну форму нацгвардійців і альфівців, неймовірну хоробрість і лютість до ворога … їх називали іноземними найманцями … а це були просто наші хлопці …
Попереду були багато місяців війни, час честі і доблесті, смертей товаришів, тисячі врятованих мирних життів … А того вечір в нашому таборі був дуже важкий … Такого масштабу бій був ще одним переходом в свідомості у всіх нас .. Але .. це був славний бій! Бій неймовірної доблесті наших бійців. Бій, який дозволив вирішити ряд тактичних завдань, що призвели потім до звільнення Червоного Лиману і зміцнення наші позиції …
Нашого гвардійця, який загинув в тому бою, Аллеров сам привіз в табір на закіптюженому БТРі … Усі мовчали і вперше вчилися сприймати: військовий подвиг і смерть … Сьогодні ми згадуємо загиблих в тому бою – двох героїчних офіцерів «Альфи» і нашого героя, нагородженого посмертно орденом «За мужність», прапорщика Калинівського полку оперативного призначення Нацгвардії Віктора Долинського. Честь і слава героям!
Пишу про це сьогодні, так само рано вранці, як тоді, коли починався той бій … встав рано як тоді … Такі дні повинні залишитися в нашій пам’яті!» – розповів глава МВС.
«Сьогодні поїду до гвардійцям в нову бригаду легкої піхоти Нацгвардії – серед бійців і офіцерів нової бригади чимало тих хлопців, які були в тому бою, пам’ятають його … і тим сильні! Буду сьогодні вручати воїнам іменне нагородну зброю – за ці два роки більшість учасників того бою покрили свої імена честю і повагою. На тому стоїмо! І ми будемо міцні, і ворог не пройде! Слава героям!» – підкреслив Арсен Аваков.
