Арсен Аваков: Я буду участвовать в выборах

30 июля 2012

Объединенная оппозиция выдвигает в депутаты, кроме заключенных Тимошенко и Луценко, также политического беженца Арсена Авакова. В интервью DW он сообщил, что будет вести политическую борьбу из Италии.

Зустріч з Арсеном Аваковим відбулася у маленькому індустріальному містечку неподалік Рима, де проживає нині колишній голова харківської обласної адміністрації. Проти Авакова в Україні відкриті кримінальні справи за звинуваченням у зловживанні службовим становищем. Побоюючись арешту, політик навесні виїхав до Італії. Італійський суд невдовзі ухвалив рішення про те, що підстав для затримання Авакова немає. Остаточне судове рішення щодо екстрадиції політика до України очікується восени. Прокуратура Італії рекомендує суду відмовити Україні в екстрадиції Авакова з огляду на те, що він може стати на батьківщині жертвою кримінального переслідування з політичних мотивів.

Deutsche Welle: Пане Аваков, Вас включено у виборчий список Об’єднаної опозиції. Ви плануєте повернутись до України?

Арсен Аваков: Якщо я повернуся зараз, то мене заарештують і піддадуть «справедливому суду». Я не збираюся випробовувати торжество українського правосуддя на власній шкурі. Не сумніваюся, що ні справедливого суду, ані справедливого слідства у цій системі бути не може. Правосуддя в Україні підмінене політичною доцільністю для боса.

За яких умов Ви повернетесь?

Насправді, тільки одна: мені не повинні погрожувати арештом та розправою. Якщо прокуратура закриє відкриту на мене справу, тоді так. Мені дехто радить повернутися, піти до суду і там довести свою невинуватість. Ну….Тимошенко доводить вже рік, Луценко – вже другий рік почався…

Ви плануєте просити політичного притулку в Італії?

Поки не збираюся. На сьогодні я перебуваю в Італії через юридичні причини, і у мене немає конфліктів з владою. Я беру участь в українських виборах. І нарешті, мої адвокати працюють для того, аби зруйнувати цю абсурдну справу в Україні. Якщо я переконаюся, що все зовсім погано, тоді буду думати, як поводитися далі. Я не виключаю такої можливості.

Ви сказали, що берете участь в українських виборах. Як саме?

Я займаюся реальною політикою, хоча й дистанційно. Звичайно, це трохи сюрреалістичний сюжет: керівник виборчої кампанії керує нею з-за кордону. Але яка країна, такі й сюжети. Утім, я передбачаю, що у результаті політичних дій режим буде все-таки змінено. І можна буде жити нормально у нашій країні. Але це не буде швидким процесом.

Якими є ваші очікування від виборів?

Очікування одне: незалежно від якісного складу парламенту, люди побачать, що Янукович не отримав більшості, і повірять: цей режим можна подолати.

У чому сутність кримінальної справи проти Вас?

Це бажання усунути політичного конкурента. Це найголовніше. Все інше – це причини, які створювались, вигадувались, інтерпретувались, і довкола цього будувалось обвинувачення. Це елемент системи боротьби з інакомисленням, яке зараз в Україні є домінантою внутрішньої політики. До влади прийшло серйозне бандитське формування, яке будує своє суспільство за канонами, заснованими на страху. Власне, за допомогою страху вони й збираються керувати країною. І країна вже впевнено крокує до диктатури. Спочатку — розправа над опозицією, потім – над вільною пресою, а далі буде «добрий день, диктаторський режиме». Так, минулого літа почались справи Тимошенко, Луценка, «розібрались» із національними лідерами — перейшли на членів уряду, колишніх губернаторів. Розібрались із ними – пішли далі: «Лівий берег», TBi, місцеві видання. Все це елементи однієї системи. Логіка проста: «що ви там борсаєтесь у Зачепилівському районі Харківської області? Он Юля сидить, Авакова за кордон вигнали, а ви що, спротив чинити надумали? – Ні-ні, ніякого спротиву».

У той час, як незалежні ЗМІ в Україні та за кордоном оприлюднили інформацію про ваше звільнення, Генпрокуратура України заявила, що насправді вам обрано такий запобіжний захід, як домашній арешт…

Так-так! І тільки коли мої адвокати повідомили, що є перспектива подати до суду за дифамацію та виграти його (в Італії, звичайно, не в Україні), Генпрокуратура сказала, мовляв, вибачте, ми помилилися. Ситуація безкарності всередині країни пускає коріння. Але я не збираюся це так лишати. Люди, які фальсифікують справи, стануть об'єктами юридичного переслідування з мого боку за кордоном.

Яким чином?

Я збираюся за фактом фальсифікації справи проти мене звернутися до європейських судів. Мої адвокати мені це настійливо рекомендують і кажуть, що тут є перспектива. Це буде одразу після того, як ми отримаємо рішення суду щодо наявності/відсутності підстав для екстрадиції. Тоді у новій якості позиції я зможу заявити про те, що мене затримали на основі неправдивого обвинувачення прокурора. Подам позов, виграю судовий процес і зажадаю від держави Україна 10 тисяч євро, наприклад. Або 50 тисяч. І тоді прокурор, який наніс такий збиток державі Україна, повинен буде сидіти за 365-ою статтею («зловживання службовим положенням, яке спричинило збитки державі» — за якою обвинувачується Аваков – прим. редакції). Такий собі напівжарт і напів…не жарт. Насправді, можна боротися, наприклад, узяти конкретний випадок і дати по зубах. Ось цим я й збираюся зайнятися.

А буде від цього ефект в Україні?

Ще й як буде. Тому що коли конкретний прокурор Вася з Харкова буде розуміти, що на нього в Італії – а в Італії це означає у ЄС – очікує якась санкція, то наступного разу він добре подумає, чи йти йому на це. І це не все. Я маю на меті донести до європейських політиків та суспільних організацій розуміння реальної ситуації в Україні. Воно має стати на заваді легітимізації цього режиму в Європі. Європа має пересвідчитись, що Янукович – не європейський політик, а візантійський варвар. Але до цього розуміння треба прийти. Тому що ще восени минулого року мені казали: «Ні, ну не може бути, з ним треба поговорити…» А вже навесні цього року вони ж вигукували: «Та він несамовитий!». Зверніть увагу, італійські політичні сили – від лівих до правих – всі засудили поводження української влади з опозицією. Наступним етапом буде рішення європейських судів з найбільш резонансних справ. А ще наступним – Європа переконається, що Україна не виконує рішення європейських судів. І тоді буде подоланий ще один бар’єр нелегітимності. А потім буде білоруський варіант і «далі за текстом». Ситуація зміниться, тільки коли її розуміння оволодіє масами.