МАНІФЕСТ ПАРТІІ «БАТЬКІВЩИНА» „ЄВРОПЕЙСКА УКРАЇНА”

Його написала Юлія Тимошенко в переддень об’єднавчого з’їзду 15 червня. Він був оприлюднений і прийнятий всіма делегатами з’їзду.
У потоці спекуляцій, труднощах на подоланні амбіцій, у висвітленні риторики протиборства влади та опозиції, ЗМІ не приділили належної уваги цьому документу.
А увагу звернути слід. Тим, хто шукає у формі зміст. Тим, хто питає — а, власне, куди кличете?

* * *

„Європейська Україна”. Ідеологічний Маніфест партії «Батьківщина»

З’їзд ухвалив Маніфест як ідеологічну платформу партії «Батьківщина» 15 червня 2013 р.
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — загальнонаціональна демократична політична партія, яка віддзеркалює погляди та захищає інтереси широких верств українського народу в боротьбі за справжню й незворотну незалежність України, за збереження нашої національної ідентичності, справедливий розподіл національного багатства, за європейське майбутнє країни, гідне та вільне життя всіх її громадян.
Стратегічна мета партії – постійне вдосконалення справедливості в усіх її вимірах, досягнення високого рівня життя людей, повноправне членство України в Європейському Союзі, приведення всіх сфер суспільного життя у відповідність з європейськими стандартами.
Партія «Батьківщина», будучи асоційованим членом Європейської народної партії (ЄНП) як союзу центристських народних та християнсько-демократичних партій континенту, цілком і повністю поділяє світоглядні засади, задекларовані в основних програмних документах ЄНП, таких як Афінська програма (1992) «Союз цінностей» (2000), Римський маніфест (2006), Марсельська заява (2011), Платформа та маніфест ЄНП, ухвалені у 2012 році у м.Бухарест тощо.

Наші цінності
До числа наших спільних цінностей належать:
• — верховенство права і демократія;

• — права і свободи людини, створення рівних можливостей для кожного громадянина від самого народження і в кожний період його життя;

• — гуманістична людська мораль, зокрема, дотримання християнських заповідей;

• — рівність усіх громадян перед законом;

• — розвинене громадянське суспільство та політичний плюралізм;

• — свобода слова та засобів масової інформації;

• — патріотизм;

• — розподіл та незалежність гілок влади;

• — політична та економічна конкуренція;

• — чесні, прозорі та демократичні вибори;

• — прозорість органів влади;

• — соціальна ринкова економіка, яка поєднує економічну ефективність, прискорене зростання та соціальну справедливість;

• — економічна свобода, гарантії приватної власності, у тому числі й інтелектуальної, підтримка приватної ініціативи;

• — соціальний діалог, право кожного на справедливі умови праці, соцзабезпечення, якісну освіту та охорону здоров’я;

• — соціальна справедливість та рівність можливостей;

• — забезпечення гідного рівня життя кожного українця;

• — свобода віросповідання;

• — гарантія прав національних меншин;

• — толерантність до поглядів інших.

Ми також виходимо з того, що:

• — Українці – сучасна політична європейська нація, яка будується на засадах громадянської єдності. Ми — союз громадян України, які належать до українців та інших етносів, говорять українською та іншими мовами. Єдність української політичної нації має бути головним пріоритетом.

• — Україна як невід’ємна частина євроатлантичної цивілізації повинна стати в осяжній історичній перспективі повноправним членом Європейського Союзу і запровадити стандарти ЄС у політичній, економічній, соціальній, культурно-гуманітарній сферах. Європейська інтеграція є ключовим, стратегічним пріоритетом внутрішньої і зовнішньої політики України. Співпраця з іншими інтеграційними утвореннями можлива лише тією мірою, якою вона не суперечить європейському вибору.

• — Державний суверенітет і територіальна цілісність України є недоторканими. Будь-які зазіхання на право України здійснювати повний контроль на всій території держави та спроби втручатися в наші внутрішні справи повинні отримувати негайну і рішучу реакцію.

• — Україна – унітарна соборна держава.

• — Єдиною державною мовою має бути лише українська. Її державний статус не може бути лише гаслом, яке носить декларативний характер. Його слід наповнити реальним змістом, мають запрацювати дієві інструменти присутності української мови в усіх сферах державного та громадського життя. Водночас неприйнятним є будь-яке регулювання вживання мов у приватному житті, обов’язковою є пошана до інших мов та мовних спільнот.

• — Українська держава повинна сприяти загальному порозумінню та діалогу між церквами, не втручатися у внутрішні справи церков і запобігати такому втручанню з боку інших держав.

• — Україна має більше ніж тисячолітню державотворчу історію. Ми є нащадками Київської Руси-України, Галицько-Волинської держави, Гетьманщини і Української Народної Республіки. Наша історія унікальна, із власним пантеоном національних героїв і не сумісна з політичними спекуляціями на тему так званої спільної історії.

• — Ми поділяємо резолюцію Парламентської Асамблеї ОБСЄ «Возз’єднання розділеної Європи», у якій нацизм та сталінізм засуджуються як явища одного порядку, котрі «несли із собою геноцид, порушення прав та свобод людини, військові злочини та злочини проти людства».

• — Голодомор ми вважаємо геноцидом українського народу.

• — Різноманітність культур, специфіку регіонів, багатий і неоднаковий історичний досвід різних частин України, поліконфесійність і різномовність ми вважаємо не проблемою, а ознакою духовного багатства України. Усі ці чинники повинні не перешкоджати, а, навпаки, сприяти формуванню унікальної політичної нації на основі європейських та власних цінностей.

• — «Батьківщина» об’єднує Україну, не ділить українців за ознаками національності, мови релігії, історичної пам’яті тощо, вона сприймає як реальність те, що багато громадян України стоять на інших, ніж ми, ідеологічних позиціях. Ідеологічні розбіжності не мають стати приводом для громадянських конфліктів, а жодна ідеологія не може бути нав’язана примусом. «Батьківщина» вважає пріоритетом єдність політичної нації, що вимагає від усіх нас глибокої терпимості до носіїв інших поглядів і компромісу.
Ми зобов’язуємося дотримуватись проголошених принципів у своїй публічній діяльності, чи в опозиції, чи при владі, при виробленні державної політики, керуватися ними при розробці й ухваленні політичних рішень, законодавчій та адміністративній роботі в органах влади відповідно до наданих українським народом повноважень.