Телепрограмма «Акценты» с Арсеном Аваковым

Здравствуйте. Я Арсен Аваков. В сегодняшних «Акцентах» две темы. Начнем мы с темы сельского хозяйства. Харьковская область получила большую золотую медаль, главную награду агропромышленной украинской выставки.
 
Арсен Аваков. У нас в гостях сегодня Михаил Иванович Жорник, начальник главного управления агропромышленного комплекса Харьковской облгосадминистрации. Добрый вечер, Михаил Иванович.
 
Михаил Жорник. Добридень, Арсен Борисович.
 
Арсен Аваков. Прежде чем мы дадим вам слово и возможность рассказать о нашей победе на выставке, показать медали и дипломы, посмотрим сюжет, который вы сегодня записали с нашим корреспондентом утром.

 
Арсен Аваков. Михаил Иванович, мы посмотрели сюжет, который записывался сегодня утром. И вы в полях рассказывали о прошедшей выставке. Ваши ощущения теперь, в этой студии. Что вы хотите добавить к сказанному?
 
Михаил Жорник. Шановний Арсен Борисович, шановні телеглядачі, я хотів би продемонструвати вживу цю медаль, яку отримала Харківська область за ті досягнення, які сьогодні ми маємо в сільському господарстві, цей прекрасний диплом.
 
Арсен Аваков. Яке значення має ця медаль, цей диплом? Що в цьому особливого? Поясніть усім, хто нас дивиться.
 
Михаил Жорник. В цьому році вперше за 20 років, а це ювілейна двадцята виставка відбулася, Харківщина представила інноваційні проекти та інвестиційні проекти. В чому вони полягають? Наукові заклади, які на території Харківської області займаються сільськогосподарським виробництвом, представили нові сорти. Вперше представили інноваційні проекти по будівництву комплексів тваринницьких по свиноводству в Первомайському районі на 40 тисяч голів. Датська компанія, яка сьогодні потужно інвестує у сільське господарство.
 
Арсен Аваков. Датская компания, которая работает с нашими молодыми ребятами из Харьковской области, которые взялись за дело очень живо. В прошлом году я смотрел, когда они начинали этот бизнес. Великолепное будущее ждёт это предприятие, да и в целом район.
 
Михаил Жорник. Безумовно. Цей напрямок ми продовжуємо. І в нас є такі приклади по Красноградському району. Агрофірма «Піщанська», яка сьогодні взяла напрямок на розвиток тваринництва великої рогатої худоби. Ми також представили такі проекти на виставці. Тому такий напрямок більш конкретний, продуктивний. І я думаю, що він більш корисний для наших товаровиробників.
 
Ми поцікавились новою технікою, яку представили світові компанії. Сьогодні без такої техніки в сільському господарстві ми не зможемо зібрати врожай. Тому я вважаю, що медаль і ті відзнаки, які отримали наші компанії, які представлені на виставці – це є великим досягненням сільського господарства у Харківській області.
 
Арсен Аваков. Нам было очень приятно, что все киевские чиновники, все гости выставки подчеркивали прекрасную экспозицию Харьковской области. И даже шутили, что, почему же вы превратили соседние Одесскую и Николаевскую области в районы Харьковской области. Нам приятны такие шутки, мы знаем точно, что наша область наилучшая и в сельском хозяйстве в последние годы мы доказываем это вновь и вновь. Михаил Иванович, в этом году не подкачаем?
 
Михаил Жорник. Не підкачаємо. Урожай зріє величезний, як кажуть. І ми його зберемо вчасно і збережемо.
 
Арсен Аваков. Дай Бог. А теперь к другой теме.
 
Всю неделю поступали прекрасные известия. Золотая медаль на выставке «Агро-2008» и вторая тема нашей передачи – Указ Президента Украины о присвоении статуса национального литературно-мемориальному музею Григория Савича Сковороды в Золочевском районе.
 
Добрый вечер, все гости. Людмила Александровна Белова, заместитель губернатора; Наталья Ивановна Мицай, директор музея и Леонид Владимирович Ушкалов, доктор филологических наук. Добрый вечер всем. Всех с праздником, прекрасного настроения.
 
Людмила Александровна, почему мы так довольны, что удалось подготовить все материалы и добиться Указа президента Украины?
 
Людмила Белова. Во-первых, получение статуса национального – это повод для гордости, потому что это признание нашего земляка, выдающегося философа, признание в национальном масштабе, можно даже сказать в мировом. А во-вторых, это повод для радости, потому что ни научные обоснования, ни признание общественности, не бывают окончательным аргументом для чиновников. И пришлось в течение достаточно долгого времени собирать документы и доказывать, что это действительно национальный музей. Поэтому мы благодарны Президенту за то, что он принял это решение, которое совершенно адекватно оценивает наш замечательный музей. Ну и, в-третьих, это повод для дальнейшей работы. Это дальнейшие научные исследования. Это, мы надеемся, включение нашего музея в международный и общеукраинский туристический маршруты. Это привлечение значительного количества молодых людей, студентов, школьников для работы в этом музее.
 
Арсен Аваков. Здесь хочу показать небольшие стенды, которые мы здесь поставили. Это работа многих и многих людей, как этот музей создавался и шел на высокий уровень.
 
Я хочу предоставить слово директору музея. Наталья Ивановна – директор национального музея. Каково вам?
 
Наталья Мицай. Ви знаєте, ви сказали «директор національного музею», а я сьогодні вперше, коли читала лист, підписаний нашому вельмишановному Президентові Віктору Андрійовичу, до кінця листа дійшла і сама здивувалася, що в нас вже підпис «колектив національного музею». Це, звичайно, дуже приємно.
 
Взагалі музей був на громадських засадах заснований у 1960 році, і називався він, до речі, музей-заповідник, над чим ми дуже багато працювали. І можливо, ще будемо працювати над цією темою по заповіднику. Але ж, звичайно, дуже приємно, що статус національного нам уже сьогодні наданий. А в 1972 році був створений державний літературно-меморіальний музей. Сьогодні ми маємо національний музей. Будемо працювати, старатися.
 
Арсен Аваков. На протяжении нескольких лет вы достаточно много сделали для того, чтобы привлечь внимание к этому музею. Создана прекрасная экспозиция, вы занимались парком, выпускали мемориальные издания, занимались со спонсорами. И уже сейчас этот музей достаточно любим харьковчанами. Те, кто там побывал хотя бы раз, всё время рассказывают об этом и хотят туда вернуться. Что появится нового теперь, когда вы получили статус национального?
 
Наталья Мицай. Я думаю, що програма нашої роботи розшириться, буде набагато ширшою і більшою. У нас з’явилися дві нові пам’ятки на території музею, які ми повинні привести в порядок для того, щоб використовувати їх в роботі музею. Це комора, яку ми на сьогодні вже маємо як свою власність, і вже заплановані кошти на її реставрацію. В ній ми плануємо відкрити конференц-зал, виставковий зал і етнографічний зал.
 
Арсен Аваков. Я знаю, что в музей передает часть своего имущества бисквитная фабрика харьковская.
 
Наталья Мицай. Ось над цим питанням ми і працювали. Ми дякуємо Аллі Арестовні (А.А. Коваленко — директор корпорации «Бисквит Шоколад») за те, що ми маємо нову ще одну пам’ятку, яка стала нашою власністю. Це пам’ятка місцевого значення.
 
В нас є ще одна людина, якій би хотілося сьогодні сказати слова великої вдячності. Це Віктор Миколайович Остапчук. Ми не так давно почали з ним працювати, але взагалі-то Південна залізниця з давніх давен була шефом Сковородинівки. І ми повернулися до цього знову. Він дуже трепетно говорив про те, що хоче працювати, хоче допомагати Сковородинівці і Сковородинівському музею. І сьогодні ми вже маємо результати. У нас частина парку освітлена, дякуючи підтримці Південної залізниці.
 
Арсен Аваков. Сейчас хочу отдельно поблагодарить всех тех, кто помогал музею бескорыстно, помогал всеми своими возможностями, потому что музейное дело такое безденежное, такое сложное. Благодарю Виктора Николаевича Остапчука, Аллу Арестовну Коваленко. Почет этим людям. И рассчитываем, что найдётся ещё множество людей, которые будут помогать музею. Есть чем заниматься. Издать новое мемориальное издание, сборник в полном объеме.
 
И мы переходим, наконец, от наших радостей и восторгов от того, что музей получил статус и возможности, к фигуре самого Сковороды. И здесь слово науке.
 
Леонид Ушкалов. Дякую. Я також хочу привітати музей із статусом національного. Це означає, власне, одне: ми повинні працювати ще більше, бо з’явилося більше можливостей. Ми повинні працювати над інфраструктурою музею, ми повинні організувати все більше і більше нових імпрез. Ми повинні зробити все, аби зробити це місце популярним, такою собі маленькою перлинкою Слобідського краю, аби люди не тільки з Харкова, не тільки з Слобожанщини, але і зі всієї України, зі всього світу їхали, і були під ще більшим враженням, ніж коли вони приїжджають і мають враження вже сьогодні.
 
А щодо Сковороди, то нам гріх не скористатися культовою постаттю в українській традиції. Це чоловік, з яким асоціюється принаймні 300 останніх років в українській культурі. Як тільки кажуть Україна, українська культура, одразу десь там зринає Сковорода. Не тільки в нас, але й у всьому світі про нього надзвичайно багато пишуть, надзвичайно шанують. Його з величезною цікавістю читають надзвичайно різні люди по всьому світу. І якщо не повторювати того, що це блискучий філософ…
 
Арсен Аваков. У вас стол завален книжками. Это малая толика того, что вам удалось наиздавать?
 
Леонид Ушкалов. Так, це насправді маленька частинка того, що вже вийшло, і ще більше має вийти.
 
Арсен Аваков. Я вас перебью. Хочу у вас спросить: многие, кто смотрит нашу передачу сегодня, к сожалению нашему, впервые услышали о Сковороде. Или даже если слышали, то ничего не читали. Что вы посоветуете? Как начать познавать Сковороду?
 
Леонид Ушкалов. Я думаю, що вони все-таки чули, бо він увійшов у нас в десятку Великих українців, обійнявши почесне сьоме місце.
 
Арсен Аваков. Я думаю, что много молодёжи слышали о Сковороде значительно меньше, чем о певице Мадонне. Поэтому я вас спрашиваю как профессора, как доктора наук, как специалиста, как филолога: с чего начинать познавать Сковороду? Мы уже поняли, что сначала нужно приехать в музей, посмотреть и узнать о нём. После этого взять книгу и читать, наслаждаться. С чего начинать? Посоветуйте молодёжи.
 
Леонид Ушкалов. Я б, може, почав читати з його листів. У нього блискучі листи, якраз якщо йдеться про молодь, це його листи до улюбленого учня Михайла Ковалинського. Вони, правда, по-латинському писані, але ж вони є в перекладі сучасною українською і російською мовою. Це дві цілком приступні мови, якими можна читати, щоб збагнути неймовірно цікаві стосунки між людьми. Такі глибокі, коли трошки досвідченіший чоловік спілкується із трохи менш досвідченим, як він з нього робить людину. Листи надзвичайно гарні. А потім потроху можна читати його філософські діалоги, можна читати його байки, ще якісь посполиті жанри. Зрештою можна пригадати якісь рядочки його поезії. Скажімо, мені так само, як і, світла пам’ять, Івану Павлові другому, одному з найгеніальніших людей нашого часу, страшенно подобається два рядочка Сковороди, які звучать так в українському перекладі:
 
Все мина, лиш любов зостається по всьому,
Все мина, та не Бог, не любов.
 
Чудесна поезія і чудесні думки.
 
Арсен Аваков. Прекрасная поэзия. Читайте Сковороду, приезжайте в Сковородиновку.
 
Наталья Мицай. Шановні харків’яни, шановні земляки, всі, хто зараз дивиться і слухає телебачення, і бачить нас і цю програму, наші почуття переповнює гідність. Ми будемо працювати й далі, але для того, щоб ми працювали, ми повинні бачити вас. Ви – наш стимул. Ті, хто приходить до музею.
 
Запрошуємо вас всіх до музею у цей чарівний куточок Слобожанщини. Нас знайти дуже легко. Приїжджайте, будь ласка, Золочівський район, село Сковородинівка. Автобус із міста Харкова відбуває з Холодної гори о 7.45. Ми вас чекаємо.
 

Арсен Аваков. Прекрасное предложение. Приезжайте в Сковородиновку. Там вы сможете насладиться мудростью Григория Савича Сковороды, прекрасным настроением и оптимизмом. То, что нам нужно в нашей жизни. Всего доброго.