Доклад "Харьковская область: энергоэффективность, энергосбережение, нефтегазовый комплекс (состояние, перспективы, проблемы)"

Сьогодні мною буде представлена доповідь облдержадміністрації, яка, мені б хотілося, публікувалася мінімум раз на рік і стала своєрідною системою звіту, постановки завдань і проблем перед органами державної влади, всіма інституціями нашого суспільства.

 

Ця доповідь називається "Харківська область: енергоефективність, енергозбереження, нафтогазовий комплекс (стан, перспективи, проблеми)".

 

 

По-перше, неможливо сьогодні уявити собі більш важливу тему і більш вдячне за результатом завдання, ніж енергозбереження.

 

Я глибоко впевнений, що, якщо більшість політиків в своїй риториці і розмовах про кризу замінять цю риторику виступами на тему енергозбереження, то кризу ми зможемо подолати в найкоротші терміни з безумовним прибутком, користю для конкретних випадків.

 

Сьогодні в області діє "Комплексна програма енергозбереження Харківської області на 2003-2010 роки", а також галузеві і виробничі програми підвищення ефективності використання енергоресурсів. Відповідні програми діють також окремо у кожній галузі: освіті, охороні здоров’я, сільському господарстві, культурі, тощо.

 

Сьогодні структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Харківській області:

 

• нафтовидобувна промисловість — 0.016 млн. т.у.п. – 1% ;

• нафтопереробна промисловість — 0.058 млн. т.у.п. –2 %;

• газова промисловість – 0.14 млн. т.у.п. – 5 %;

• чорна металургія – 0.047 млн. т.у.п. – 2 %;

• хімічна промисловість – 0.045 млн. т.у.п. – 2 %;

• машинобудування – 0.158 млн. т.у.п. – 6 %;

• харчова промисловість – 0.169 млн. т.у.п. – 6 %;

• легка промисловість – 0.006 млн. т.у.п. – <1 %;

• сільське господарство – 0.378 млн. т.у.п. – 15 %;

• транспорт – 0.719 млн. т.у.п. – 27 %

 

Ситуація з електроенергією наступна. Ми виробили майже 2,8 мільйонів тонн умовного палива, а втратили при переробці, транспортуванні, завдяки власній недбалості – майже п’яту частку.

 

Щодо теплової енергії, то ми виробили майже 2,6 мільйонів тонн умовного палива, а втратили майже третину з вже наведених причин. Тому я вважаю, що ми маємо дуже значні резерви, які вже сьогодні можуть стати наявними завдяки простій економії.

 

Тож, наведу такі приклади. За результатами минулого року, програма дала таку економію:

 

— природного газу — 62,5 млн. м3;

— електроенергії — 131,6 млн. кВт/год;

— теплової енергії — 236,6 тис. Гкал;

— вугілля — 56,6 тис. т.;

— нафтопродуктів — 8,3 тис. т.;

— інших видів палива — 2,75 тис. т.у.т.

 

Всього зекономлено 215,95 тис. т.у.т., на суму 140,73 млн. грн.

 

 

1. Зміївська ТЕС ВАТ "Центренерго" — за рахунок використання реконструкції блоку №8 зекономлено: природного газу — 5,5 млн. м3, вугілля — 54,2 тис. т. на суму більше 30,0 млн. грн.

 

2. АК "Харківобленерго" — реалізація програми зменшення втрат електроенергії в мережах компанії, зекономлено 54,2 млн.кВт•год. електроенергії на суму 13,9 млн. грн.

 

3. ЗАТ "Вовчанський ОЕЗ" — переведення котлів опалення на спалювання відходів виробництва — соняшникової лузги, зекономлено 9,05 млн.м3 природного газу.

 

4. Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" — впровадження низькотемпературної схеми підготовки газу за допомогою турбодетандерів на Хрестищенській УКПГ, зекономлено 20,44 млн.кВт•год. електроенергії на суму 7,5 млн.грн.

 

5. Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти — за рахунок впровадження систем утилізації димових газів зекономлено 3,1 тис. тон умовного палива вартістю 2,34 млн. грн.

 

6. 23 січня 2009 року на ЗАТ "ТЕЦ-3" пущений в роботу турбогенератор №3 типу ВП-24 після виконання відновлювального ремонту.

 

 

— додатково виробити в січні місяці 2,5 млн. кВт/год;

 

— вивести з роботи частину водогрійних котлів.

 

Економія природного газу при введенні в роботу ТГ-3 в січні 2009 року в порівнянні з груднем 2008 року склала 232 тис. м3.

 

 

 

У 2008 році на модернізацію об’єктів житлово-комунального господарства області було витрачено 155 млн. грн., з яких 59,3 млн. грн., або 38% надійшло з державного бюджету. Через недофінансування Програми реформування ЖКГ, з спец фонду державного бюджету на реконструкцію 36 об’єктів теплопостачання не надійшло понад 29 млн. грн. Це не дало можливості отримати додаткову економію 3 млн.м3 природного газу , 1 млн. кВт/год електроенергії. Крім того, є заборгованість державного бюджету за вже виконані роботи 3,8 млн. грн. які фінансувалися за рахунок загального фонду.

 

Велике значення для зменшення споживання енергоносіїв має оптимізація систем теплопостачання населених пунктів області. Наближення джерел теплопостачання до споживачів, приведення їх потужності до фактичних потреб, переведення частини споживачів на альтернативне або індивідуальне опалення надасть можливість знизити споживання енергоносіїв на 10-20%.

 

За підсумками 2008 року питомі витрати природного газу в Харківській області склали 166 кг.у.п/Гкал, без урахування м.Харкова — 172 кг.у.п/Гкал. Зниження питомих витрат по обласним теплопостачальним підприємствам на 10 кг.у.п/Гкал, надасть можливість отримати економію природного газу більше 10 млн.куб.м.

 

Протягом останніх років в області проведена значна робота по модернізації і оптимізації систем теплопостачання населених пунктів: м.Первомайський, сел. Краснопавлівка, сел. Ковшарівка.

 

У 2008 році закінчена реконструкція системи теплопостачання м. Первомайський і введено до експлуатації 12 нових котелень. Економія природного газу за перші 3 місяці склала 3,7 млн.куб.м, або 36,3%, (в листопаді-грудні поточного опалювального періоду на опалення міста було використано 6,5 млн.куб.м природного газу проти 10,2млн.куб.м за аналогічний період минулого опалювального сезону, коли теплопостачання здійснювалось від ТЕЦ). а економія електроенергії – більше, ніж 60%

 

Завершена реконструкція системи теплопостачання сел.Краснопавлівка Лозівського району, де зараз виконуються пуско-налагоджувальні роботи. За попередніми розрахунками економія природного газу від запровадження заходів складатиме 1,2 млн.куб.м/рік, електроенергії — 440 тис. кВт.г на рік, що дорівнює 1 млн. грн. на рік.

 

Аналогічна робота з реконструкції системи теплопостачання проводиться в с. Ковшарівка міста Куп’янська, де завершено будівництво 1 черги квартальної котельні потужністю 20 мВт., ведуться пуско-налагоджувальні роботи.

 

На сьогодні опалення с. Ковшарівка забезпечується від заводської котельні потужністю понад 300МВт, на якій щомісяця в опалювальний сезон через мале навантаження (15%) використовується більше норми близько 1 млн.куб.м природного газу.

 

Для завершення реконструкції системи теплопостачання селища (будівництво 2 черги квартальної котельні додаткової потужності 10Мвт) необхідно 16 млн. грн. Це надасть можливість відмовитися від експлуатації заводської котельні та скоротити споживання природного газу на 6 млн. м³ , або на 40-50% протягом опалювального періоду

 

 

Вартість робіт 60 млн. грн. Реконструкція системи теплопостачання м. Лозова дозволить знизити споживання природного газу протягом опалювального періоду на 6-8 млн. м³, або на 25-30%.

 

На черзі — реконструкція системи теплопостачання м. Лозова, Балаклійського, Харківського, Чугуївського (с. Есхар) районів. З метою економії енергоресурсів пропонується широке запровадження модернізації пальників на малоефективних котлах типу НІІСТУ-5, Універсал, КВГ- 6,5, КБНГ-3,5, КБНГ-10,5, яких в області експлуатується значна кількість. Технологія модернізації цих пальників в області розроблена і вже запроваджується, вартість модернізації 1 пальника 15-20 тис. грн. Економія природного газу від використання 1 пальника складає 60-70 тис. м³ протягом опалювального періоду, тобто термін окупності 2 місяці. В області необхідно провести модернізацію 273 пальників, вартість робіт складатиме 3,5 млн. грн. За умови їх модернізації економія природного газу протягом опалювального сезону становитиме 14 млн. м³ .

 

 

1. Утеплення житлового фонду, що дозволить зменшити втрати тепла більше, ніж на 50%.

 

 

2. Модернізація системи гарячого водопостачання шляхом обладнання в кожному будинку індивідуального теплового пункту (ІТП).

 

 

3. Модернізація котельних і теплорозподільчих мереж.

 

Енергоємність виробництва теплової енергії з кожним роком зростає внаслідок значного зносу технологічного обладнання котельних та теплових мереж, який на сьогодні перевищує 40%. Необхідна термінова модернізація котелень та переведення їх на роботу на альтернативні види палива.

 

ЗАТ "УкркомунНДІпрогрес" (м. Харків) розроблено проект "Створення комплексу з отримання та утилізації біогазу з одержанням електроенергії та утилізацією вторинного тепла на Безлюдівських очисних спорудах". При вартості проекту – орієнтовно 10 млн. Євро термін окупності дорівнює 5 рокам. Впровадження проекту дасть можливість мати кожну добу 15,49 тис. м3 "дармового газу".

 

Також, нами опробувана дослідна установка по виробництву рідкого палива типу мазуту М-100 з відходів установки отримання біогазу.

 

Крім того, втілення цих двох установок дасть змогу уникнути накопичення шкідливих відходів установок біологічної очистки стічних вод м. Харкова.

 

 

В області функціонує 974 заклади охорони здоров’я, з них 10% мають будівлі з огороджувальними конструкціями, які виготовлені із бетонних панелей.

 

Для збереження теплової енергії здійснюються заходи по утепленню входів та внутрішньобудинкових тепломереж, проводиться робота по ремонту та заміні трубопроводів теплопостачання та гарячого водопостачання. В період підготовки до осінньо-зимового періоду 2008-2009 років відремонтовано та замінено 4368 п.м., відремонтовано 553 системи центрального опалення.

 

Також на внутрішньобудинкових системах центрального опалення встановлюються регулюючі крани подачі теплоносія.

 

 

 

У 2008 році виконані енергозберігаючі заходи на суму 7,1 млн. грн. (в 1,9 рази більше, ніж в 2007 р.). Серед них:

 

— будівництво модульних котелень із запровадженням сучасного енергозберігаючого обладнання (встановлено в 16 закладах);.

 

— заміна застарілих і фізично зношених котлів на високоефективні з більшим ККД в газових, вугільних котельнях, топкових (27 котлів);

 

— заміна енергоємного, фізично та морально зношеного обладнання на сучасне енергоефективне (11 електричних насосів);

 

— заміна і ремонт теплових мереж з впровадженням попередньо-ізольованих труб (в 14 закладах);

 

— заміна старих конструкцій вікон і дверей на високоефективні теплозберігаючі (81 заклад, 10776 кв. м);

 

— заміна ламп розжарювання на енергозберігаючі компактні люмінесцентні лампи (в 1008 закладах);

 

— повна заміна внутрішньобудинкової системи опалення на нову, сучасну (у 17 закладів);

 

— переведення з центрального теплопостачання на автономне (5 шкіл, 2 дошкільні навчальні заклади).

 

Протягом трьох останніх років активно запроваджується електроопалення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів в тих населених пунктах, де нині відсутній природний газ та центральне опалення. У 2008 році на електроопалення переведено 7 освітянських закладів, в 2009 році – уже 2.

 

В області накопичений досвід по запровадженню енергозберігаючих технологій. У ЗОШ І-ІІІ ст. № 161, 24, 160 Фрунзенського району м. Харкова на вузлі комерційного обліку теплової енергії встановлено системи управління використаної теплової енергії, що дозволяє зекономити 30% теплової енергії за опалювальний період.

 

За рахунок коштів обласного бюджету (70 тис. грн.) в Солоницівському колегіумі Дергачівського району проведена модернізація системи гарячого водопостачання та опалення шляхом інсталяції автоматизованого індивідуального теплопункту, що дозволить зекономити до 20% теплової енергії за опалювальний період.

 

Теплозабезпечення закладів освіти області здійснюється 821 котельнями. Із загальної кількості котелень: 312 працюють на твердому паливі, з них 52 топкових на паливних брикетах; 472 на газу; 31 – мають електроопалення; 6 — на дровах; 915 закладів підключені до центральної мережі теплопостачання.

 

В 2008 р. в закладах освіти витрати природного газу скорочені на 3,1%, в тому числі по закладах обласного підпорядкування — на 16,2%.

 

Реалізація державної політики з енергозбереження дала можливість скоротити в 2008 році загальний обсяг споживання вугілля на 2,1 тис. тонн (на 10,5% менше, ніж у 2007 році).

 

У 2009 році планується переведення навчальних закладів освіти області сільської місцевості на електроопалення та гаряче водопостачання, переведення навчальних закладів з централізованого на локальне теплопостачання (будівництво автономних котелень за новими технологіями з використанням різних видів енергоносіїв – газу, електроенергії, тирси або сіна), проведення робіт з модернізації опалювальних котлів для їх роботи на деревині та соломі та інших видах палива (крім природного газу), застосування енергоефективних освітлювальних приладів.

 

Підприємствами агропромислового комплексу Харківської області за минулий, 2008 рік використано 52 млн. м3 природного газу та 166 млн. кВт електроенергії. За всі спожиті енергоносії АПК області розрахувався повністю.

 

При цьому, в порівнянні з 2007 роком, в абсолютних величинах, зменшено споживання, електроенергії на 3%, а природного газу, — у 1,4 рази.

 

В агропромисловому комплексі області на даному етапі це можуть бути як солома, при використанні її як альтернативного палива так і виробництво біогазу.

Розрахунки показують, що в поточному році, з запланованих до збирання аграріями 653,9 тис. га ранніх зернових буде отримано не менше ніж 1,6 млн. тонн зерна, при цьому за умови виходу соломи 1:1 до валу зерна, виробництва її очікується також в обсязі — 1,6 млн. тонн.

 

Попередні розрахунки показують, що загальний річний обсяг витрат природного газу в АПК області в 52 млн.м3 по теплотворності можуть замінити 200 тис. тонн соломи (при розрахунку що спалювання 3-х тонн соломи, по теплотворності прирівнюється 1000 м3 природного газу з 82% ККД котла).

 

На прикладі діяльності державного підприємства "Кутузівка" Харківського р-ну, у 2008 році собівартість 1 тонни тюкованої соломи з ПДВ склала 30 грн. Пресовану солому (в тюках по 20-25 кг та в тюках "Бік-Пак" — вагою 250 кг) в даний час господарство реалізує населенню по вартості 100 грн за 1 тонну.

 

За умови збільшення в поточному році середньої вартості соломи навіть в 2 рази, в разі її використання в якості палива для котлів, по еквіваленту теплотворності, умовна вартість 1000 м3 природного газу складає 600 грн , або кожен гігакалорій тепла, отриманий від використання соломи, буде в 4 рази дешевше від отриманого на природному газі при його ціні — 2570,70 грн за 1000 м3.

 

В поточний зимовий період опалення на соломі та насіннєвій лузгі в області організовано у 6 сільгосппідприємствах, п’ять з яких використовують отриману теплову енергію для виробничих потреб, а одне — для побутових.

 

Щодо виробництва біогазу, то на даний час 13 сільгосппідприємств області, в яких найбільш розвинуто тваринництво мають можливість для організації виробництва біогазу.

 

За рік ці підприємства забезпечують виробництво 820,7 тис. тонн гною в т.ч. від великої рогатої худоби, -138,6 тис. тонн., свиней, — 192,1 тис. тонн, птахівництва, — 490 тис. тонн.

 

На сьогодні, на базі агрокомбінату "Слобожанський", який в рік продукує 134,9 тис. тонн гною, розроблено проект виробництва біогазу, що дозволить, після його впровадження, щорічно економити 7 млн. кВт електроенергії.

 

Заслуговує на увагу та підтримку діяльність по реалізації альтернативних джерел енергозабезпечення і приватного підприємства "Світ Вітру", яке розташоване селі Октябрське Харківського р-ну. Спеціалістами даного підприємства розроблено та налагоджено виробництво вітроелектроустановки СВ-3,1/200, номінальною потужністю 0,8 кВт/год та місячною, — 200 кВт/год при її реалізаційній вартості, залежно від комплектації, — 31 – 41 тис. грн.

 

За минулий рік дане підприємство виготовило та реалізувало 100 таких установок як в Україні так і за її межами.

 

На даний час підприємством розроблено та впроваджується у виробництво і більш потужні зразки вітрогенераторів.

 

 

Харківська область — один з найбільших промислових, науково-освітніх і культурних центрів України і має всі можливості самостійно здійснювати повний комплекс наукових, проектних, будівельних, машинобудівних і монтажних робіт, володіючи для цього необхідною кількістю організацій і заводів — виготовлювачів, що мають необхідний досвід виробництва і постачання устаткуванням, будівництва й експлуатації електростанцій і мереж в Україні, країнах СНД і світу. На території області розташовані такі ведучі у своїх галузях підприємства, як:

1. ВАТ "Турбоатом",

2. ДП "Електроважмаш",

3. ДП "ХЕМЗ",

4. ДП "Завод ім. Шевченко",

5. ГНПП "Об'єднання Комунар",

6. ВАТ "Хартрон",

7. ВАТ "Турбогаз".

 

В області розташований цілий ряд проектних і дослідницьких організацій і установ, серед яких необхідно відзначити:

 

1. Інститут проблем машинобудування ім. Підгорного НАН України;

2. Харківський національний політехнічний університет (ХПІ);

3. Харківський Національний Університет Радіоелектроніки;

4. Національний аерокосмічний університет ім.Н.Е.Жуковського (колишній Харківський авіаційний інститут — ХАІ).

5. Харківський інститут комплексної автоматизації

6. НІПКІ "Енергопроект",

7. "Укрелектромережпроект",

8. "Укргідропроект",

9. "УкрНІІгаз".

 

Зазначені підприємства та установи, мають у своєму арсеналі цілий ряд новітніх розробок у сфері підвищення ефективності використання енергоресурсів.

 

Багато з яких вже впроваджені і не лише у Харківській області. Одним із шляхів рішення проблеми зменшення використання природного газу, є виконання завдань Розпорядження КМУ від 28.09.2006р. №502-р "Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією".

 

На виконання пункту 5 протоколу наради Прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко від 07.07.2008 року створено в обласній державній адміністрації робочу групу по впровадженню проектів електроопалення.

 

На виконання завдань Мінпаливенерго України і Національного агентства України по питанню ефективного використанню енергоресурсів (НАЕР) України, була активізована робота з районними державними адміністраціями по визначенню об'єктів, перехід яких на електроопалення технічно можливий. На теперішній час визначено 140 об'єктів бюджетної і соціальної сфери, які направлені Міністерству палива та енергетики України, для включення в план фінансування з Державного бюджету.

 

В першу чергу, об'єкти та населені пункти газифікація яких на даний момент неможлива через високу вартість робіт або не доцільна.

 

Згідно з існуючими розрахунками опалення житлових будинків електроенергією більш витратне, чим опаленням газом. Тому, перехід опалення житлових будинків на електричне необхідно проводити паралельно з впровадженням заходів щодо утеплення будинків.

 

Слід зазначити, що перехід у будівництві на нові норми по теплоізоляції будинків і споруджень, дозволить приблизно в два рази скоротити витрати на опалення.

 

Позитивним прикладом впровадженням електричного обігріву може служити Золочівський район. Після переходу на електрообігрів витрати на опалення в опалювальний період 2007-2008 року зменшилися по: Одноробівському дитячому садку — на 15,8 тис. грн.; Одноробовській амбулаторії сімейного лікаря — на 20 тис. грн.; Одноробовській школі мистецтв — на 24,9 тис. грн.

 

З огляду на отримані результати Золочівським районом, проводиться подальша робота з переходу об'єктів на електроопалення. У січні 2009 року переведені на електрообігрівання школа мистецтв у смт. Золочів, клуб села Светлічне, школи в с.Цапівка і с.Рясне. Розглядається питання щодо підготовки переводу опалення шкіл на електричне в с. Жовтневе і с. Макарівка.

 

Аналогічна робота проводиться в Куп'янському, Первомайському, Харківському та інших районах.

 

Середній строк окупності подібних установок складає 2-3 опалювальних сезону.

 

Невід'ємним елементом стратегії забезпечення енергозбереження в регіоні, і, як наслідок, пріоритетних напрямків охорони навколишнього природного середовища може стати максимальне використання альтернативних джерел енергії.

 

Прикладом використання відходів виробництва, як палива є ЗАТ "Приколотнянский МЭЗ" де переведено котел ДКВР 20/13 на спалювання соняшникової лузги. Що дозволило заощадити 2 тис. тонн мазуту на суму 2,5 млн. грн. у рік.

 

Іншим шляхом зменшення енергоспоживання є впровадження "когенерации", тобто спільного виробництва як теплової, так і електричної енергії.

 

На котельнях м. Харкова й області експлуатується значна кількість маленьких котлів різної паропродуктивності, які виробляють пар тиском до 1,6 МПа, у той час як на опалення і більшість технологічних потреб необхідно менше 0,6 МПа. "Загублену" при цьому енергію пара можна використовувати, встановивши, відповідну малопотужну турбіну (орієнтовно діапазон потужностей 0,5-4,0 МВт). Виробництво таких низько-потенційних парових турбін налагоджене на ВАТ "Турбоатом".

 

В Харківській області почали втілюватися технології опалення по типу "тепловий насос", що дозволяє одержувати тепло за рахунок використання низкопотенційного тепла ґрунту або повітря. Подібна технологія дозволяє отримувати до 5 кВт теплової енергії при затраті 1 кВт електричної енергії. Але є дуже дорогою при втіленні.

 

Використанням нетрадиційних джерел енергії, може бути розвиток малої гідроенергетики, вітроустановок, турбодетандерних установок на газорозподільних станціях, а також використання сонячних колекторів.

 

 

Харківська область з урахуванням досягнень, можливостей і перспектив розвитку паливно-енергетичного комплексу займає вигідне положення серед інших регіонів України, як з точки зору наявності природних ресурсів нафти і природного газу, так і з точки зору існуючої комунікаційної системи збору, транспортування, підготовки і переробки вуглеводної сировини.

 

На сьогодні запаси природного газу по області сягають майже 35% від розвіданих та 28% попередньо розвіданих запасів України, та забезпечують більше 40,5% загального видобутку країни.

 

На теперішній час на території Харківської області зареєстровано 36 газових та нафтогазоконденсатних родовищ, які розкриті майже 1400 пошуковими, розвідувальними та експлуатаційними свердловинами.

 

Початкові балансові запаси природного газу Харківської області складають 2,3 млрд. м куб., на сьогодні видобуто 1,6 млрд. м куб. газу, на теперішній час, перспективні прогнозні ресурси газу області складають майже 700 млрд. м куб.

 

Початкові геологічні та видобувні балансові запаси газового конденсату Харківської області складають 42,7 млн. тон., на сьогодні видобуто 14,4 млн. тон, перспективні прогнозні ресурси газового конденсату області складають майже 28,3 млн. тон.

 

Із 2,1 млн. тон початкових запасів нафти на теперішній час видобуто 0,5 млн. тон

 

 

Наприкінці 70-х років в Україні розпочався природний спад видобутку газу за рахунок виснаження основних родовищ, який у 90-і роки прискорився у зв'язку із згортанням пошуково-розвідувальних робіт. Тільки завдяки концентрації зусиль фахівців та спеціалістів України вдалося досягти спочатку сповільнення темпів падіння, а в подальшому і стабілізації видобутку газу за рахунок впровадження комплексу заходів щодо підвищення ефективності використання наявної ресурсної бази, скорочення числа бездіючих свердловин, впровадження нових методів і технологій газо-, конденсатовилучення на старих родовищах, інтенсивної розвідки і оперативного освоєння нових покладів і родовищ.

 

Майже вісім років тому Харківською обласною державною адміністрацією і керівництвом НАК "Нафтогаз України" було ініційовано розробку "Програми розвитку паливної галузі Харківського регіону до 2010р.", підготовку якої було доручено УкрНДІГазу під керівництвом ДК "Укргазвидобування". Головною метою "Програми …" є нарощування обсягів видобутку природного газу в умовах виснаження на 80-90% основних газоконденсатних родовищ області, тому весь комплекс передбачених "Програмою…" заходів можна об'єднати у два основні напрямки:

 

 

 

Перший напрямок включає:

 

• підключення відомих на момент складання "Програми…" родовищ;

 

• додаткове експлуатаційне розбурювання родовищ у розробці;

 

• пониження робочих тисків на усті свердловин за рахунок оптимізації газових потоків, реконструкції і модернізації Червонодонецької і Хрестищенської ДКС, будівництво газопроводу Юліївка-Степове.

 

На цей напрямок були спрямовані основні кошти і зусилля у перші роки (2002-2004рр.) реалізації "Програми…", що дозволило не тільки втримати видобуток, а й частково його наростити.

 

Найбільш вагомий приріст видобутку отримано за рахунок пониження робочих тисків на усті свердловин — лише на Шебелинському родовищі з 2002 року по 2008 рік отримано понад 4,8 млрд.м3 додаткового видобутку газу за рахунок оптимізації газових потоків, реконструкції і модернізації Червонодонецької і Хрестищенської ДКС, що дозволило понизити робочі тиски в середньому на 3 атм по всьому фонду свердловин.

 

Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" здійснює видобуток вуглеводнів на 26 родовищах розташованих на території Харківської області, з яких Західно-Хрестищенське ГКР і Ланнівське ГКР частково знаходяться в межах Полтавської області. Загальний фонд свердловин складає – 1134, із них діючі – 1041 свердловина.

 

В 2008 році підприємством видобуто 6773,4 млн.м3 природного газу, що на 143,9 млн.м3 більше ніж в 2007 році (6629,5 млн.м3), план на 2009 рік — 6798 млн.м3.

 

Щорічне нарощування видобутку природного газу по підприємству на території Харківської області, в порівняні з минулими роками, стало можливим за рахунок впровадження заходів:

 

• продовження освоєння нового Кобзівського (з перспективами запасів – 70 млрд. м3 природного газу) та Сахалінського родовищ. В 2008 році на Кобзівському ГКР, яке на сьогодні є найперспективнішим об’єктом щодо нарощування видобутку вуглеводнів в цілому по ДК "Укргазвидобування", в експлуатацію введено 8 нових свердловин. В 2009 році передбачається ввести в експлуатацію також ще 8 свердловин.

 

• подальше пониження робочих тисків на устях свердловин крупних старих родовищ, які знаходяться на завершальній стадії розробки (Шебелинському, Західно-Хрестищенському, Мелихівському, Єфремівському, Медведівському та Кегичівському). В рамках впровадження заходів по пониженню робочих тисків на устях свердловин Хрестищенської групи родовищ в 2008 році проведена часткова реконструкція Хрестищенської УЦПГ (установка централізованої підготовки газу) з монтажем додаткової лінії теплообмінників. Це дало можливість підвищити ефективність роботи комплексу ДКС-УЦПГ і збільшити видобуток конденсату на 10-15 т на добу. Виконується проектні роботи по будівництву ІІІ-ої ступені стиснення газу на Хрестищенській ДКС.

 

• буріння експлуатаційних свердловин з метою залучення в розробку недренованих, або слабо дренованих ділянок в їх межах. З метою залучення до розробки недренованих, або слабо дренованих ділянок на крупних старих родовищах в 2008 році проводиться і планується на 2009 рік буріння експлуатаційних свердловин на Єфремівському ГКР, Західно-Хрестищенському ГКР, Мелихівському ГКР, Кегичівському ГКР та Західно-Соснівському ГКР.

 

На сьогодні ГПУ "Шебелинкагазвидобування" продовжує дорозвідку Кобзівського ГКР та Чкалівського НГКР.

 

До складу ГПУ "Харківгазвидобування" входить три нафтогазових промисли, із яких два – Юліївський і Краснокутський розташовані на території Харківської області. Загальний фонд свердловин складає 243 одиниць, з яких 164 – діючі.

 

Станом на 01.01.2009 р. на балансі підприємства перебуває 10 родовищ нафти та газу розташованих в Харківській області:

 

Степове ГКР, Березівське ГКР, Коломацьке ГКР, Південно-Коломацьке ГКР, Краснокутське ГКР, Кисівське ГКР, Юліївське НГКР, Скворцівське НГКР, Безлюдівське ГКР, Наріжнянське ГКР.

 

З метою підтримання видобутку вуглеводнів та недопущення стрімкого його зниження ГПУ "Харківгазвидобування" вкладає значні кошти в буріння нових свердловин на діючих родовищах для ефективного вилучення залишкових запасів, проводить пошуково-розвідувальне буріння на нових площах. Так, у 2008 році облаштовано та введено в експлуатацію після буріння 10 нових свердловин (при плані – 9 свердловин), зокрема: 7 свердловин на Юліївському НГП (№52 Безлюдівського ГКР, 83, 84, 86, 113, 115 Юліївського НГКР, №3 Аксютівського ГКР), 3 свердловини на Кранокутському НГП (№31 Півд.-Коломацького ГКР та № 114, 122 Березівського ГКР).

 

На Аксютівському родовищі отримано промисловий приплив газу, відкрито нове Недільне родовище.

 

Домінуючою тенденцію на всіх діючих родовищах є природне зниження видобутку вуглеводневої сировини за рахунок виснаження продуктивних покладів та обводнення свердловин. Перехід родовищ на стадію падіння видобутку настає, як правіло, після відбору 30-35% від початкових запасів, Переважна більшість родовищ ГПУ "Харківгазвидобування" на даному етапі розробки належать саме до цієї категорії.

 

Таким чином, видобувними підприємствами області постійно вживаються заходи по стабілізації та нарощуванню видобутку вуглеводнів: свердловини виводяться із бездіючого фонду, вводяться нові свердловини, проводяться роботи по інтенсифікації видобутку свердловин та переведенню їх на механізований видобуток.

 

Стабілізувати видобуток на довготривалий період, а тим більше його нарощувати, можливо лише за рахунок постійного підключення у розробку нових значних за запасами родовищ і покладів, для чого необхідне проведення широкомасштабних пошуково-розвідувальних робіт, здатних забезпечити в 2-2,5 рази перевищення приросту розвіданих запасів над видобутком.

 

БУ "Укрбургаз" – провідне в Україні підприємство з будівництва розвідувальних, експлуатаційних свердловин на нафту і газ та свердловин іншого призначення.

В 2008 році на території Харківської області БУ "Укрбургаз" проводило роботи на 24 родовищах і площах. В цілому пробурене 152,4 тис. м, з них експлуатаційне буріння склало 81,3 тис. м, пошуково-розвідувальне – 71,1 тис. м. Відкрите нове родовище – Недільне.

 

Закінчено будівництвом 38 свердловин (23 – експлуатаційне, 15 – пошуково-розвідувальні).

 

Передано в експлуатацію 24 свердловини. Обсяг виконаних робіт склав 835,0 млн. грн.

 

В 2009 році на території Харківської області планується повести бурові роботи на 30 площах і родовищах. Планова проходка складе 143,5 тис. м в т.ч. пошуково-розвідувальне буріння 75,1 тис. м, експлуатаційне буріння – 68,5 тис. м. Планується закінчити будівництвом 46 свердловин, з них: 20 – експлуатаційних, 26 – пошуково-розвідувальних. Заплановано вийти бурінням на нові площі: Нурівську, Сумську, Бучацьку. Плановий приріст вуглеводнів: 12 млрд. м куб. природного газу, 65 тис. т нафти.

 

Для успішної реалізації вищезазначених показників необхідне подовжити термін дії існуючих спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема на Чкалівській, Нурівській, Оливинівській ліцензійних ділянках і розглянути питання можливого спрощення процедури відводу земельних ділянок під будівництво свердловин.

 

Найбільш ефективні розробки нової техніки, які впроваджуються у виробництво:

 

• Впровадження гідравлічного розриву пласта.

 

Технологія гідравлічного розриву пласта дозволяє збільшити дебіт свердловини за рахунок покращення проникності колекторів і встановлення зв’язку свердловина-пласт.

 

• Впровадження очисної системи "SWAKO"

 

Застосування системи "SWAKO" дає можливість якісно очищати промивну рідину від вибуреної породи, в т.ч. і мулу. За рахунок якісної очистки бурового розчину значно покращуються умови роботи доліт і бурового обладнання, зменшуються витрати хімічних. реагентів на обробку промивних рідин.

 

• Впровадження способу цементування свердловин для попередження флюїдопроявлення.

 

Даний спосіб цементування свердловин дозволяє покращити зчеплення цементного каменю з обсадними колонами і запобігає перепускам газу в цементному камені, тим самим підвищує якість будівництва свердловин.

 

• Зарізка бокових стволів.

 

Використання даної технології дозволяє вилучити недобуту частину покладів або підвищити інтенсифікацію видобутку без значних матеріальних затрат по бурінню нової свердловини.

 

 

Одним із них є складність в отриманні спеціальних дозволів на геологічне вивчення. Згідно із діючим законодавством, видобувні підприємства області не мають жодних переваг при отриманні ліцензій на нові площі.

 

Крім того, Земельним законодавством України не врахована специфіка буріння експлуатаційних та розвідувальних свердловин нафтовидобувної галузі. Законодавчо встановлені терміни відведення земельних ділянок складають від 1,5 до 3-х років.

 

Розробити проект відведення земель за два-три роки до початку буріння неможливо через те, що, практично кожна нова пробурена свердловина корегує місцеположення наступної свердловини та, як правило, свердловина-точка для відводу землі видається безпосередньо перед початком буріння.

 

Підприємствами нафтогазового комплексу Харківської області щорічно здійснюються значні обсяги геологорозвідувальних робіт. Першочерговою складовою в геологорозвідувальному процесі є проведення сейсморозвідувальних робіт, які необхідні для підготовки перспективних площ до пошуково-розвідувального буріння.

 

Так, в останні роки поширюється практика проведення підприємствами сейсморозвідувальних робот за рахунок власних коштів. За рахунок фінансування з державного бюджету вказані роботи практично не проводяться, у той час, підприємства у повному обсязі сплачують податок за геологорозвідувальні роботи.

 

Крім того, за останні роки через збільшення коефіцієнтів, що застосовуються при нарахуванні збору за геологорозвідувальні роботи, збільшилося податкове навантаження на видобувні підприємства.

 

Зростають базові нормативи, які використовуються для справляння плати за користування надрами, наприклад: за видобуток 1 тис. м. куб. газу у 2006 році — 3,21 грн., проти 3,67 грн. — у 2008 році.

 

Податкове навантаження по збору на геологорозвідувальні роботи в 2008 році тільки для ГПУ "Шебелинкагазвидобування" в порівнянні з 2006 роком збільшиться на 26 млн. грн. (17%) та по оплаті за користування надрами за рахунок базових нормативів — на 6 млн. грн.

 

У зв'язку з переходом ДК "Укргазвидобування" на сплату консолідованого податку на прибуток та податку на додану вартість, видобувні підприємства природний газ власного видобутку не реалізують, а передають ДК "Украгазвидобування" по фактичній собівартості, тому у підприємств вже на сьогодні існує брак власних коштів.

 

Як слідство, через відсутність власних коштів для проведення сейсморозвідувальних робіт та збільшення податкового навантаження видобувні підприємства не можуть виконувати в повному обсязі сейсморозвідувальні роботи.