Я дуже добре розумію, що попри всі жорстокості, смерты, провокації, свавілля і тортури по відношенню до людей – на тлі піднятої хвилі гніву і обурення, священної спраги негайної справедливості – потрібно шукати мирний шлях трансформації країни!
І це не питання політичного обличчя або перспектив конкретних політиків чи навіть партій. Це питання реального майбутнього для країни. Ясно кожному – країну, систему влади в країні треба перезавантажувати і трансформувати.
Де ця грань – що не дозволяє Україні перетворитися в палаючу Сирію? Відповідь на це питання – відповідальність кожного з нас.
Ті, хто пішов зі сцени президенти, прем’єри, політики, лідери опозиції, польові командири – вторинні. Не бійтеся, політики – це не страшно. Цю ціну треба платити, задля адекватного європейського майбутнього України. Людей не обдуриш – вони тонко відчувають, де справжні, а де помилкові цілі в клубку протидій політичних сил. Потрібно припинити ігри – з цим не можна грати – це долі мільйонів людей!
Заради справжніх, зрозумілих, прийнятих суспільством цілей – допускається багато що. Люди зрозуміють і приймуть в процесах, що відбуваються і різкості і компроміси. Аби їх – людей, що вийшли за зміну системи, за свої права – не обманювали і не зраджували!
** Це я написав для себе, для політиків, лідерів і бонз, по обидва боки барикад.