Екологічна катастрофа на Донбасі, спричинена збройною агресією РФ, стане екологічною катастрофою для всієї Європи.
У квітні 2018 року окупанти зупинили насоси, які відкачували воду з шахти «Юнком»
Багато років тому у Харкові я займався проблемами екології в Українському науковому центрі охорони вод (рос. ВНИИВО, майже як НИИЧАВО — НИИ Чародейства и Волшебства). Сьогодні це Український науково-дослідний інститут екологічних проблем — провідна науково-дослідна організація в системі екології та природних ресурсів.
Там я розробляв математичні моделі балансу природних ресурсів. Їздив країною, аналізував статистичні дані. Відтоді добре знаю цю тему та розумію рівень загроз. Тож коли побачив дані щодо екологічних ризиків у зоні окупованого Донбасу, зрозумів — час бити на сполох!
Окупаційна влада відчуває себе перекотиполем на українській території, їм наші проблеми не болять. Вони не дбають про майбутнє, а через це можуть привести регіон до справді масштабної екологічної катастрофи. Гадаєте, перебільшую? Ні!
У своїй статті “Стратегія відновлення цілісності України та деокупації Донбасу. Механізм малих кроків” я виокремив пункт про необхідність термінових заходів із ліквідації екологічних ризиків. І це єдиний пункт, до якого було розроблено детальний додаток. Сьогодні хочу ще раз акцентувати увагу на рівні та терміновості екологічної загрози на тимчасово окупованих територіях, тому що, повторю, екологічна катастрофа на Донбасі, спричинена збройною агресією РФ, стане екологічною катастрофою для всієї Європи.
Чому саме МВС так наполегливо порушує це питання? Тому що весь цей регіон, по суті, є зоною потенційної екологічної надзвичайної ситуації, причини та загрози якої варто терміново ліквідувати, доки вона не охопила всієї території України та суміжних країн. А така небезпека величезна!
От лише кілька фактів, які, вважаю, змусять вас замислитися на цю тему та діяти.
Місто Бунге Донецької області (до 2016 року — Юнокомунарівськ): загроза радіоактивного зараження
Імовірніше за все, більшість із вас не знали, що у 1979 р. у шахті “Юний комунар” (місто Бунге, Донецька область) на глибині 900 метрів було здійснено експериментальний підземний ядерний вибух потужністю 300 тонн тротилу. В результаті утворилася скляна радіоактивна капсула, що містить радіоактивні ізотопи стронцію, цезію та плутонію (об’єкт “Кліваж“). (Детально про радіаційні загрози, які посилилися або виникли в результаті окупації станом на квітень 2018 р., див. “Мутації небезпеки, або Радіаційні загрози окупованих територій” DT.UA №15 от 21.04.2018). У разі її руйнування відбудеться надзвичайно сильне радіоактивне забруднення підземних вод, яке пошириться на величезну територію. Як повідомили спостерігачі моніторингової місії ОБСЄ, у квітні 2018 р. окупанти зупинили насоси, які відкачували з “Юнкома” воду.
За оцінкою фахівців, шахтним водам знадобиться від року до двох, щоб сягнути критичного рівня ріки Булавинки, після чого відбудеться розмивання ґрунтів, фактично провалювання під землю міста Бунге та руйнування об’єкта “Кліваж”. Далі радіоактивна вода потрапить до річок Кальміус і Сіверський Донець, потім — в Азовське, а згодом і в Чорне море. Забруднення внутрішнього моря перевищить норму в сотні разів. Радіоактивне зараження пошириться не лише на Україну а й на сусідні держави.
Селище міського тиру Новгородське Донецької області: загроза хімічного забруднення
У смт Новгородському Донецької області, поблизу Торецька, розташований фенольний завод, який скидає до своїх відстійників феноли, фенольні сполуки, сірчану кислоту, формальдегіди, нафтопродукти, нафталін та інші хімічні речовини, потрапляння яких до ґрунту може призвести до найтяжчих екологічних наслідків. Фенол і його сполуки належать до другого класу хімічної небезпеки. Пил, пари та розчин фенолу викликають тяжкі хімічні опіки слизових оболонок очей, шкіри, враження нирок, печінки, органів дихання та серцево-судинної системи, нервові розлади, можуть призвести до паралічу дихального центру.
Гранично допустима концентрація фенолу — одна тисячна міліграма на літр води. За оцінками фахівців, у відстійниках перебуває 270 тонн фенолу та фенольних сполук…
У результаті артилерійських обстрілів у 2014 р. дамбу відстійників було пошкоджено. Дозвіл від окупантів на ремонт було отримано лише у 2016 р., але повністю завершити ремонтні роботи місцева “влада” не дала. Наразі доступ на аварійну ділянку знову закрито.
У разі прориву дамби хімікати потечуть до річки Кривий Торець, далі — в Сіверський Донець, а потім потраплять до Азовського моря.
Місто Довжанськ Луганської області: загроза забруднення атмосфери сірководнем
У межах міста Довжанська Луганської області розташовано 45 тліючих відвалів. Унаслідок цього концентрація сірководню в місті у 45 разів перевищує допустимі норми.
Сірководень важчий за повітря, тому його смог висить на джерелом витікання і стелеться низько над поверхнею землі, розноситься вітром. Під час вдихання випарів підвищеної концентрації сірководень пригнічує дихальний центр, зупиняє транспортування кисню в крові, викликає депресію, психічні розлади, ураження вегетативної нервової системи.
Крім сірководню, тліючі промислові відходи викидають в атмосферу цілий перелік важких і рідкоземельних елементів, концентрація яких сьогодні не відома.
Місто Горлівка Донецької області: загроза потрапляння “мертвої” шахтної води до системи водозабезпечення
За наявними даними, в районі Горлівки рівень шахтних вод піднявся з 1,5 кілометра у 2014 році до 400 метрів на сьогодні.
Шахтна вода — “брудна”, недопустимо високий вміст солей і домішок важких металів робить її непридатною як для людини, так і для екосистеми в цілому. Така вода нищить усе живе, і за жодних умов не може використовуватися ні як питна, ні навіть як технічна. У разі її виходу на поверхню рівні забруднення водного басейну на величезних територіях будуть катастрофічними.
Підвищення рівня “мертвої” води та підтоплення викликані припиненням роботи насосів, які відкачували шахтну воду навіть на закритих шахтах. Тепер ці насоси масово відключаються, а обладнання та електромережі на шахтах розкрадаються.
За результатами екологічного моніторингу східних територій, проведеного у 2017 р. у рамках спільного проекту Координатора проектів ОБСЄ та Мінприроди, ситуація із забрудненням поверхневих і підземних вод у регіоні досягла критичного рівня.
Місто Донецьк: загроза просідання ґрунтів
Відповідно до супутникового моніторингу, у результаті підтоплення донбаських шахт територія Донецька вже просіла у середньому на 25 см, а в окремих районах міста — від 53 до 92 см.
Земля “рухається” не лише навколо териконів конаючих шахт, але і в населених пунктах. На думку експертів, залучених ОБСЄ, загроза техногенної катастрофи охоплює практично всю територію, на якій коли-небудь вівся видобуток вугілля. Донецький вугільний басейн являє собою гігантську техногенно-геологічну систему, в якій більшість шахт мають між собою гідравлічний зв’язок. Таким чином, закриття будь-якої шахти призводить до заповнення підземних порожнин шахтними водами і, відповідно, до просідання ґрунтів, а це, в свою чергу, — до пошкодження споруд, будівель і комунікацій населених пунктів.
Сьогодні налічується 36 шахт, які були зупинені, їх обладнання розграбоване, а гірські порожнини затоплюються токсичними водами. Ще 70 шахт наразі перебувають у стадії ліквідації і в цьому випадку будуть неминуче затоплені.
Україна — це Європа
У даному випадку я використовую це визначення у прямому, географічному, значенні.
Я навів лише п’ять конкретних прикладів, але кожен з них — лише частина масштабних процесів руйнування екосистем регіону. Підтоплення шахт, просідання ґрунтів, вихід “мертвої” води та потрапляння її до системи водопостачання населення та водойм, хімічне та радіоактивне забруднення, ризик техногенних аварій — це ризики не лише для тимчасово окупованих районів двох областей і навіть не для України в цілому. Кожен із них також є реальною та достатньо близькою у часі загрозою для сусідніх європейських країн і може призвести до катастрофічних наслідків для всієї екосистеми континенту.
Наші фахівці провели детальний аналіз екологічних ризиків за відкритими джерелами (див. PDF-файл), результати якого буде оприлюднено на сайтах Державної служби з надзвичайних ситуацій і МВС. Це великий документ, з якого я наводжу лише кілька пунктів у скороченому вигляді. На мою думку, вже цього достатньо, аби усвідомити складність ситуації та необхідність терміново вжити системних заходів для усунення загроз.
Ще раз підкреслю: сьогодні ми не маємо достовірної інформації про ситуацію на небезпечних об’єктах і рівень небезпеки від наявних природних і техногенних процесів.
Можливо, справа зайшла вже так далеко, що потребує невідкладної широкомасштабної міжнародної операції для ліквідації наслідків “господарювання” окупаційної влади на захоплених територіях.
Така операція можлива лише за умови припинення воєнних дій і в рамках комплексного процесу з деокупації Донбасу. А це робить деокупацію архінагальним питанням світової політики.
Жорстка позиція міжнародних організацій і громадськості має стати аргументом для внесення питання про врегулювання ситуації на Сході України до актуального порядку денного.
Природа не враховує нюансів політики. Закони фізики і хімії невблаганні. Ми мусимо встигнути попередити катастрофу!