Під час зустрічі з Послом Італійської Республіки в Україні Давіде Ла Чечілія Міністр Арсен Аваков схвально висловився з приводу рішення італійської сторони про початок судового розгляду по суті справи Віталія Марківа у суді міста Ассізі, перше засідання якого призначене на 6 липня 2018 року.
«Віримо, що рішення суду нарешті розставить крапки над «і», знявши всі інсинуації та спростувавши необґрунтовані звинувачення проти громадянина України Віталія Марківа. Позиція МВС України в цій справі залишається твердою і послідовною, український солдат Віталій Марків не має ніякого відношення до трагічної смерті італійського фоторепортера Андреа Роккеллі», – зазначив Арсен Аваков
З метою звернути увагу Італійської сторони на некоректне тлумачення італійським правосуддям низки ключових моментів міністр виступив із офіційною заявою. Під час зустрічі глава МВС України передав Послу свою публічну заяву з проханням довести її зміст до відома італійських компетентних органів, аби припинити маніпуляції поняттями і підміну сенсів.
«У контексті офіційної політичної позиції, якої дотримується дружня нам Італія, італійське правосуддя не може оперувати сумнівною термінологією, за якою чітко простежується слід російської пропаганди», – наголосив міністр.
Текст Заяви:
Заява
міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова напередодні судового слухання у справі військовослужбовця НГУ Віталія Марківа
Вважаю своїм обов’язком внести важливі, на мій погляд, корективи у понятійний контекст, яким і досі уперто продовжує оперувати італійське слідство. Без чіткого розуміння ряду ключових моментів та правильного тлумачення окремих фактів, пов’язаних із подіями, що лежать в основі кримінальної справи, яку провадять італійські слідчі органи, суду буде складно ухвалити об’єктивне рішення.
Між тим, у матеріалах слідства і численних документах суду продовжуємо зустрічати такі поняття, як «проросійські повстанці-сепаратисти», «громадянський конфлікт», «парамілітарний підрозділ паралельний армії» («divisione paramilitare parallela all’esercito»), «агресія українського війська» тощо.
Усвідомлюю, що і застосовуваний донині термін «антитерористична операція», як, зрештою, і широко вживане у суспільстві нове поняття «гібридна війна», не дають достатньої правової відповіді на запитання, що зараз відбувається в Україні – у контексті анексії Криму Російською Федерацією та військових дій на Донбасі, які були спровоковані і тривають за підтримки тієї ж Росії проти держави Україна із застосуванням усіх видів сучасної зброї.
У ст.1 резолюції під назвою «Визначення агресії», що була прийнята 1974 року на 29-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що «агресією є застосування військової сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим чином, несумісним зі статутом ООН».
Генасамблея ООН також перерахувала 7 видів дій, що розглядаються як акти агресії. Три з них актуальні для опису ситуації в Україні:
- Вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є наслідком такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини.
- Блокада портів чи берегів держави збройними силами іншої держави.
- Заслання державою чи від імені держави озброєних банд, угруповань та регулярних сил або найманців, що здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави настільки серйозного характеру, що це дорівнює перерахованим вище актам, або її істотна участь в них.
Їхній зміст продубльовано в Законі «Про оборону України». Отже, те, що відбулося з Кримом та відбувається на Донбасі, і за визначенням ООН, і за визначенням національного законодавства, є актом агресії Росії щодо України.
Раніше виникнення міжнаціональних конфліктів та сепаратистських рухів на пострадянському просторі було пов’язано з процесом розпаду СРСР. Росія завжди втручалася у ці події з метою підтримати у власних інтересах одну зі сторін протистояння. Проте згодом, усвідомивши весь спектр можливостей, які надає існування «заморожених конфліктів» для впливу на інші країни, регіональну та міжнародну безпеку, РФ перейшла до нового способу утримання колишніх республік СРСР під своїм контролем – штучного створення нових зон дестабілізації та цілеспрямованої підтримки сепаратистських рухів у сусідніх державах. Саме цю стратегію вона і використала проти України.
Проголошуючи на міжнародній арені цинічні заяви про невтручання у внутрішні справи України, Кремль продовжує відряджати на нашу землю не лише радників, інструкторів і найманців, а й регулярні війська.
Незаконні збройні формування, що діють на окремих непідконтрольних нині урядові України територіях Донецької та Луганської областей, т.зв. «Донецької Народної Республіки» і «Луганської Народної Республіки», постійно отримують із Росії новітні зразки озброєння, боєприпаси, матеріальні та фінансові ресурси, а також проходять підготовку на військових полігонах сусідньої держави-агресора. Ці бойовики доволі широко використовують терористичну тактику, яка має багато спільного з діями організацій, визнаних терористичними на міжнародному рівні (як-от «Аль-Каїда» чи «Ісламська держава»).
За інформацією МВС України, нині на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей під виглядом воєнізованих формувань так званих «ДНР» і «ЛНР» діє оперативне угруповання російських окупаційних військ, до складу якого входять 1 (Донецьк) і 2 (Луганськ) армійські корпуси 8 Армії Південного військового округу Збройних сил РФ, що складаються з місцевого населення, найманців і кадрових військовослужбовців ЗС РФ. Ці з’єднання посилені підрозділами зі складу округів, видів, родів військ ЗС РФ, що діють на ротаційній основі.
Загальна штатна чисельність угруповань 1 (Донецьк) і 2 (Луганськ) армійських корпусів 8 Армії:
– військовослужбовців – 35,5 тис .;
– танків – до 478;
– бойових бронемашин – до 848;
– артилерійських систем / мінометів – до 750;
– реактивних систем залпового вогню – до 208;
– протитанкових засобів – до 363;
– засобів протиповітряної оборони – до 419.
Бойовий і чисельний склад 2 (Луганськ) армійського корпусу:
– військовослужбовців – 14, 8 тис .;
– танків – 196;
– бойових бронемашин (БМП, БТР) – 357;
– артилерійських систем / мінометів – 309;
– реактивних систем залпового вогню – 86;
– протитанкових засобів – 120;
– засобів протиповітряної оборони – 165.
Управління цими угрупованнями військ здійснюється Оперативним командуванням, створеним на базі штабу 8 Армії (Новочеркаськ, РФ), частини і підрозділи якої є другим ешелоном ворожих сил. Також через 8 Армію здійснюється оперативне, бойове і логістичне забезпечення 1 і 2 армійських корпусів.
Окрім того, за схемами, апробованими у маріонеткових квазідержавних утвореннях «ДНР» та «ЛНР», російська розвідка через свою агентуру намагається розпалювати міжетнічну, міжконфесійну, соціальну ворожнечу, сприяє появі й поширенню нових сепаратистських рухів у решті областей України.
В цьому суть «гібридної війни» – як нового явища, що докорінно руйнує підвалини сучасних міжнародних відносин і несе колосальну загрозу не лише для України, яка стала жертвою агресивних намірів Росії, а й цілої Європи і світу загалом.
Всі ці важливі реалії сьогодення повинен враховувати суд Італійської Республіки, приступаючи до розгляду справи мого співвітчизника Віталія Марківа!
На моє тверде переконання, італійське правосуддя має чітко застановитися на тому, що у травні 2014 року військовослужбовець національної гвардії України Віталій Марків перебував у районі Слов’янська у складі регулярних частин Міністерства внутрішніх справ (а не «парамілітарних структур» – як це фігурує у справі), виконуючи наказ щодо оборони суверенітету і територіальної цілісності держави.
Місце, де трагічно загинув італійський фоторепортер Андреа Роккеллі, на той час було епіцентром бойових дій. Андреа Роккеллі знав про це, однак всупереч застереженням, що заздалегідь були оприлюднені Посольством Італійської Республіки в Україні і без будь-якого погодження (акредитації) з українською владою, самовільно вирушив у цю небезпечну для життя подорож, потрапивши в результаті під відкритий сепаратистами обстріл.
Ще раз наголошую, що маніпуляція понять і підміна сенсів є дуже небезпечною зброєю сучасної гібридної війни проти України!
Закликаю італійське правосуддя бути максимально уважним і точним у розумінні політичного контексту аби не потрапити на гачок неправдивих тлумачень підступної російської пропаганди, яка, вочевидь, не омине нагоди скористатися справою українського солдата В. Марківа з метою очорнення українців та України!