Арсен Аваков дав інтерв’ю найбільшому італійському ІА Andkronos, у якому сформулював своє бачення ситуації в Україні, причин та наслідків повномасштабного військового вторгнення Росії.
“Колишній міністр внутрішніх справ України для Adnkronos: “Росія програє, і жоден злочинець не залишиться безкарним. Азов? Увійде в підручники історії!”
Ви міністр, який протримався найдовше на своєму посту – більш, ніж 7 років. І подали у відставку менш ніж за рік до початку повномасштабного вторгнення. Як ви бачите ситуацію сьогодні і чи маєте надію, що війна закінчиться і коли, і яким бачите розвиток подій?
Ситуація дуже проста і зрозуміла усьому світу: Росія за командою диктатора путіна здійснює військове вторгнення до суверенної України. путинський режим веде геноцид українського народу, бомбардує наші міста та села, вбиває, гвалтує та грабує мирне населення, відправляє людей у концентраційні табори.
Друге. Україна не виправдала надії путіна та побоювання решти країн світу: вона дає відсіч загарбникові, гідно воює, захищає свою землю і перемагає.
Росія, безсумнівно, програє – і отримає заслужені наслідки загарбницької війни. Я вважаю, на неї чекає крах економіки, виплата величезних репарацій, а військових злочинців – владу; військових, що вони творять страшні злочини у захоплених містах; пропагандистів – чекає міжнародний трибунал, новий великий Нюрнберзький процес. Доречи, я вважаю, що засідання цього міжнародного суду мають відбуватися, зокрема, у Харкові, як над фашистами у 1943 році, і в Маріуполі – у нещодавно російськомовних містах, де жили проросійськи налаштовані люди, але які успішно розвивалися в демократичній Україні. Проте рашисти їх піддали найбільш варварським бомбардуванням.
Я сподіваюся, що такий процес обов’язково буде, але навіть якщо комусь із російських військових злочинців вдасться не потрапити на лаву підсудних – впевнений, ми знайдемо і покараємо кожного, чиї руки в українській крові, хто віддавав злочинні накази, виконував їх, займався пропагандою нового російського фашизму та війни проти України.
Що стосується майбутнього України – то на неї чекає найважчий період відновлення міст, сіл, доріг, мостів, всієї зруйнованої війною інфраструктури та відродження економіки. Я думаю, міжнародне співтовариство просто зобов’язане розробити для України «план Маршалла» – серйозну програму економічної допомоги, яка дозволить нам відбудувати нашу країну.
Увесь світ, як і фашист путін, був упевнений у швидкій перемозі російської армії, в успіху бліцкригу, слабкості та беззахисності України перед лицем «другої армії світу». А ми довели свою волю та свою рішучість. Ми сьогодні даємо відсіч загарбникам, у нас тут іде війна цивізилаційних цінностей: демократії, свободи та прав людини – проти тоталітарного загарбницького режиму нового фашизму. Тому сьогодні весь вільний світ розуміє необхідність нашої перемоги та робить свій внесок у неї. Дуже шкода, що справжня допомога розгортається з таким запізненням – багатьох трагедій цієї війни можна було б уникнути, тисячі життів було б врятовано, якби дієва міжнародна підтримка розпочалася з першого дня вторгнення.
Сподіваюся, сьогодні вже всі розуміють роль та значення України – тож ми отримаємо всю необхідну підтримку як для перемоги, так і для відродження!
Чим ви сьогодні займаєтесь? Яким чином ви допомагаєте вашому народу?
Я був і залишаюся у Києві – в перший день повномасштабного вторгнення росії до України ми разом із керівництвом Києва сформували добровольчий батальйон територіальної оборони, залучили ветеранів 14-го року, людей із бойовим досвідом та мотивацією. Батальйон брав активну участь в обороні Києва, зараз багато наших хлопців воює на Сході.
Окрема моя робота – координація ветеранських груп та загонів із збройними силами, їхня інтеграція. Це хлопці та дівчата, які у 14-му пішли захищати Батьківщину у складі Добробатів, потім повернулися до мирного життя – а сьогодні знову на передовий.
Ще один напрямок, якому я приділяю багато часу, сил та ресурсів – логістично-волонтерська група, яка надає гуманітарну та військову допомогу бойовим підрозділам та допомагає людям, які опинилися у складній життєвій ситуації, без даху над головою та вимушеним переселенцям.
Плюс спілкуюся з багатьма друзями-дипломатами – намагаюся ініціювати проукраїнське лобі у країнах-партнерах.
Вас вважали одним з найвпливовіших політиків в Україні, що не лише керував правоохоронними органами, а й міг розраховувати на неформальну підтримку праворадикальних груп. Що ви сьогодні можете сказати, тим, хто називає полк Азов фашистським або нацистським?
“Азов” ніколи не був “неформальною радикальною групою”. Від самого початку військової агресії росії проти України, з весни 2014-го року, спочатку добровольчий батальйон при МВС, а перегодом полк у складі Національної гвардії, «Азов» був і залишається одним із найбоєздатніших, найефективніших і дисциплінованих військових підрозділів України!
Саме полк «Азов» у червні 2014 року звільняв Маріуполь від російських окупантів та сепаратистів. А потім усі вісім років, разом із прикордонниками та морським десантом, забезпечував охорону узбережжя від диверсантів.
Саме полк «Азов» більше двох місяців героїчно тримав оборону Маріуполя у 2022-му, відтягнувши на себе багаточисельно переважаючі сили ворога, і не даючи йому просуватися на Донбасі.
Подвиг «Азова» увійде до підручників історії України, та у світову історію як приклад мужності та справжнього патріотизму! Те, як хлопці воювали, як вони відмовилися виходити з оточення, покинувши мирних жителів, те, що вони не прикривалися жінками та дітьми, а захищали їх до останнього та до кінця ділилися з ними їжею, водою, медикаментами…
Я впевнений, що сьогодні нікому не спаде на думку вірити багаторічній російській пропаганді, яка ліпила з азовців образ «нацистів» та «радикалів»! В Україні загалом і в проросійському тоді Маріуполі «Азов» завжди сприймався адекватно – як захисники та справжні патріоти. Сподіваюся, весь світ тепер бачить його справжнє обличчя і разом з Україною, з Президентом Зеленським, який займається цим особисто, – докладе всіх можливих зусиль для звільнення бійців «Азова» з російського полону!
Що ви думаєте про Зеленського, який після вашої відставки фактично консолідував владу у свої руках? І як ви оцінюєте його президентство в цей момент?
Президент Зеленський з першого дня війни показав себе Президентом України – головою та головнокомандувачем країни, проти якої ведеться підла загарбницька війна. Я віддаю належне його стійкості і вважаю, що він у цій тяжкій ситуації робить все можливе, а часом і неможливе. Високо оцінюю його роботу на міжнародному рівні і вважаю, що він зробив величезний внесок у зміну ставлення до України у світі, у те, що ми почали отримувати справжню військову допомогу. В усвідомлення світом ролі та значення України як останнього форпосту перед фашизмом в особі божевільного диктатора путіна.
Ви стали міністром внутрішніх справ одразу після Революції Гідності, в досить бурхливий період для країни. Що змінилось з того часу? І чи на ваш погляд революція і повномасштабне вторгнення пов’язані між собою?
Упевнений, що путін задумував анексувати Україну, приєднати її до своєї імперії «Радянський Союз-2.0». Думаю, він сподівався провернути це «по-тихому» за повного сприяння Януковича, бо у 2014-му нам передали великий архів документів провладної тоді «Партії регіонів», де були матеріали про організацію проросійських пропагандистських заходів по всьому Південному Сходу та в Криму. Вважаю, ідею фейкових «референдумів» про приєднання до Росії більшості областей Південного Сходу, Донбасу та Криму було продумано задовго до Революції Гідності.
Просто Революція Гідності скасувала ці «тихі» плани і змусила діяти явніше. Згадайте анексію Криму – тоді цей російський проект путін ще намагався реалізувати силами «ввічливих зелених чоловічків» і, як потім, під час окупації частин Луганської та Донецької областей він брехав, що «їх там немає»… А пізніше створення квазіреспублік «ДНР» та «ЛНР», начебто «самостійних держав», які вирішили відокремитися від України і лише потім почали проситися до Росії…
Насправді, путін планував позбавити Україну суверенності та зробити її «українською областю Російської Федерації», мабуть, із самого початку свого правління. Просто сподівався обдурити весь світ та видати захоплення за добровільне приєднання. А коли не вийшло – вирішив грати відкрито. І дійшов до відкритої війни!
Що ви думаєте про Путіна і про Росію взагалі?
Що я думаю про путіна – чітко сформульовано у відомій пісні харківських ультрас. Додати мені нічого. Окрім того, що путін закінчить погано – як будь-який диктатор. А на росію чекає важка стагнація і глибока фрустрація. Сподіваюся, що в результаті трагічної авантюри, в яку біснуватий путін втягнув свою країну, росія розвалиться. І світ будуватиме нові відносини на зовсім інших умовах із декількома нормальними країнами в яких народжується демократія. Після виплати нам відповідних репарацій та судів над військовими злочинцями, зрозуміло!
Як ви можете прокоментувати те що відбувається зараз в Росії – підпали військоматів та інших об’єктів? Яке значення це має для України? І чи може бути з цим певною мірою пов’язаний Легіон вільна Росія?
Знаєте, нас тут, в Україні, взагалі мало цікавить, що робиться у Росії. Нам своє робити – наша місія, так уже судилося – відстояти свою землю та захистити світ від нового фашизму, ми його називаємо «рашизмом». Відстояти та захистити базові цивілізаційні цінності – свободу та демократію.
А російський народ має сам зробити свій вибір – жити під п’ятою диктатора і відправляти своїх дітей на забій заради амбіцій на світове панування їх тоталітарного режиму, або повернутися до нормального світу здорових людей.
Якщо повернутись в минуле і згадати про ваш арешт в Італії, коли суд не дав згоди на вашу екстрадиції. Чи залишився у вас ще гіркий спогад про Італію, або ж ви змінили вашу ідею?
З Італією мене особисто й Україну пов’язують особливі стосунки. Вона є одним із торгово-економічних пріоритетних партнерів України та входить до трійки провідних торговельних партнерів України в Європі. Під час моєї каденції міністром внутрішніх справ України я був співголовою Українсько-Італійської Міжурядової ради з економічного, фінансового та промислового співробітництва. Разом з міністром закордонних справ Італійської Республіки Луїджі Ді Майо ми зробили великий поступ вперед, реанімувавши міжурядову співпрацю, започаткуванням низки двосторонніх проектів у багатьох сферах, які вивели українсько-італійське співробітництво на новий, значно потужніший, рівень.
Ми вдячні нашим друзям-італійцям за підтримку України на нашому шляху до євроінтеграції, коли у квітні 2022 року 70 % італійців підтримали прийняття України до ЄС.
Маю окремо подякувати Італійському правосуддю за справедливе рішення по справі Нацгвардійця Марківа, якого росія, руками італійського суду та своєю брехливою пропагандою намагалася засудити за фейковим обвинуваченням щоб зробити Україну винний у трагедії з журналістом Роккеллі.
Ми дуже вдячні за політичну, військову та гуманітарну допомогу у боротьбі з російським агресором. Я був дуже вражений, коли побачив результати опитування Eurobarometer: 73% італійців поклали відповідальність за війну на російське керівництво, 77% опитаних підтримали економічні санкції проти Росії, 63% – за заборону російських державних ЗМІ в ЄС, 78% погодилися з фінансовою допомогою Україні, 59% – з фінансуванням оборонного спорядження, 93% – з наданням гуманітарної допомоги.
З самого початку війни Італія стала прихистком для українських біженців. Це позиція справжніх друзів і партнерів!”
di Silvia Mancinelli ADNKRONOS